СКРІЗЬ

СКРІЗЬ¹, присл.

1. По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди.

Молода Вийшла мовчки з хати, Та й пропала. Скрізь шукали, До світу шукали, Та не найшли (Т. Шевченко);

Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Леся Українка);

Того року холера лютувала по всій Росії .. Скрізь встановили карантин (З. Тулуб);

Хлопчик ловить рибу там, де вчора Скрізь пустиня слалась неозора (М. Рильський);

// У будь-якому, у кожному місці.

Мелася маленька, як вузлик, і скрізь може приховатись (Марко Вовчок);

Він копав, сіяв, садив і поливав скрізь, де б не оселився, бодай ненадовго (Ю. Смолич);

// Уживається як уточнення певного місця, визначеного іменником.

Скрізь по людях склалася і про мене слава (Л. Глібов);

Скрізь по селу, як у дзвони дзвонять – про крадіжку (Панас Мирний);

Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег, бо ж скрізь над рікою має рости дерево (М. Стельмах);

Їхали ми дуже помалу.., бо скрізь на вулицях нас хотіли зупинити сюрчки (Ю. Яновський);

// В усіх справах, в усьому.

Невістка .. скрізь встигала (І. Нечуй-Левицький);

// Уживається як узагальнююче слово при переліку.

Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними (М. Коцюбинський);

Біля возів, під возами й подалі – скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (О. Довженко).

2. розм., рідко. У будь-який час; повсякчасно; завжди.

Дід .. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: – Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко).

3. розм., рідко. Зовсім, цілком, повністю.

Аж гульк – з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись. – Ходімо гріться! – закричали. – Зійшло вже сонце! (Голі скрізь; З осоки коси, бо дівчата) (Т. Шевченко).

(1) За́вжди́ й скрізь – повсякчасно і повсюдно.

[Едіта:] Мій рід не звик ждать крайньої потреби, він завжди й скрізь ішов у першій лаві (Леся Українка);

Пушкін скрізь і завжди жадібно прислухався .. до життя (М. Рильський);

(2) Скрізь і всю́ди – в кожному місці, повсюдно.

Пани не тільки панували над хуторами й селами, над родовими й неродовими маєтностями; не тільки переорювали широкі й довгі лани селянами та хуторянами, іноді їх міняючи на довгоногих хортів, – панський дух витав скрізь і всюди (Панас Мирний);

Корецький бачить перед собою море голів, а над ним – геть скрізь по майдану – купаючись у золотому сяйві, в'ються, то згортаючись, то розгортаючись, червоні прапори з якимись написами (Б. Грінченко);

Не Господь же призначає, Обирають люди, Значить, треба разом бути З ними скрізь і всюди... (П. Глазовий).

СКРІЗЬ², прийм., із знах. в., діал.

Крізь.

Аби б тільки вони удвох, то їм ні до чого діла нема: їм і скрізь хмари сонце сяє, їм і під дощем сухо (Г. Квітка-Основ'яненко).

БУ́ДЬ-ДЕ (у будь-якому місці), АБИ́ДЕ, ХОЧ ДЕ́ розм.; ДЕ ЗАВГО́ДНО розм., ДЕ ПОПА́ЛО (ДЕ ПОПАДЕ́) розм., ДЕ ХО́ЧЕШ (ДЕ ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., ДЕ ПРИПА́ЛО (ДЕ ПРИПАДЕ́) розм. рідше, ДЕ ПРИЙШЛО́СЯ (ДЕ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, ДЕ Б (ТО (ТАМ)) НЕ БУЛО́ (НЕ БУ́ДЕ) розм. (будь-де без розбору). Весь степ і вночі ще пахне зерном, свіжою соломою, ..і заночувати тепер можеш будь-де, зарившись головою в кучугуру щойно скинутої комбайном соломи (О. Гончар); Свої мішки вони (люди) складали під лави, біля печі цілою горою, самі, не роздягаючись, сідали абиде, щоб швидше дати перепочинок ногам (А. Хорунжий); Ілько наказав кожному з нас добути де завгодно бляшану банку, налити в неї дьогтю і покласти туди ще клоччя (М. Чабанівський); Поти молода — вона.. віється де попало, з ким попало (Панас Мирний); — Людей... А де ж я їх візьму, тих людей? — Ти де хочеш бери, а мусять бути (Г. Хоткевич); Наоколо містились, де припало, вовхурянці (О. Стороженко). — Пор. 1. де-не́будь, 1. скрізь.

ЗА́ВЖДИ́ (весь час чи протягом певного часового відрізка — незмінно), ПОСТІ́ЙНО, ПОВСЯКЧА́С, ВСЯКЧА́С (УСЯКЧА́С), ДОВІ́КУ, ПОВІ́КИ, ПОВІ́К, ПОВІ́К-ВІ́КИ, ПОВІ́К-ВІКІ́В, ВВІК (УВІ́К) розм., ЗА́ВШЕ розм., ЗА́ВСІ́ДИ (ЗА́ВСІ́ГДИ) розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., ЗАЄ́ДНО діал., СКРІЗЬ рідко. Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Ю. Смолич); — Воїн менше за інших заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (О. Гончар); Ось його хата.. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без "можна?" і без "увійдіть!" (О. Довженко); Вкладає матір в руки сина спис: — На захист краю зброю ти підніс, — Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (М. Бажан); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. і так воно буде довіку (Леся Українка); За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата (В. Симоненко); Завсіди в їх для кожного слово привітне, жваве, погляд веселий (Марко Вовчок); Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова... (О. Ільченко); Лежу я на ліжку з малими дітьми, а мене й сон не бере. Все поглядаю на вікна, чи не добувається часом хто до хати (І. Нечуй-Левицький); — У людей по осьмеро дітей, їсти не мають що, а .. отець-мати мають з них потіху, а я з тебе що? Гризоту заєдно та й гризоту... (С. Ковалів); Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: — Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко). — Пор. бу́дь-коли.

СКРІЗЬ (по всіх місцях, по всій території), ВСЮ́ДИ (УСЮ́ДИ), ПОВСЮ́ДИ, ПОВСЮ́ДНО, КРУГО́М, ПО́СПІЛЬ, ГЕТЬ підсил. Скрізь зелень буйна, кучерява! (І. Нечуй-Левицький); Юрбами всюди зіходились люди (Леся Українка); Усюди напівзруйновані хатки (П. Колесник); Непомітно на пагорбах, на схилах, біля ярів, поспіль в усьому лісі зайняв свої позиції жовтень (М. Рудь); А верби геть понад ставом Тихесенько собі купають зелені віти (Т. Шевченко). — Пор. 1. бу́дь-де.

(в усіх напрямах) по всіх усюдах; куди не кинь (не глянь) [оком]; куди (де) не гляну; (де б не був хто-небудь) на кожному кроці; (на всьому просторі) від краю до краю; із (з) краю в край; (в різних кінцях країни чи світу) по [всіх] світах.

Та ще наче весь світ збожеволів: дзвонять про їхню бригаду по всіх усюдах (Логвиненко, Створи, 1984, с. 192); І скрізь, куди не кинь оком, бачив Орлюк страшні сліди руїни й нещадного палійства (Довженко, 3, 1964, с. 51); Куди не глянь – життя, неначе казка. І тільки чути: Прошу вас, Будь ласка (Іванович, Поезії, 1967, с. 78): – Ніколи мені з тобою розмузикувати. Треба корито свиняці зрихтувати. А то куди не кинь – все інтелігенція, а корита нікому полагодити (Большак, Аста ла віста, 1967, с. 49); Цілий безконечний простір – одне і те саме, куди не гляну, самі хвилі (Кобилянська, 1, 1962, с. 126); Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Леся Українка, 1, 1951, с. 251); Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Смолич, 1, 1958, с. 63); Плацдарм… забульбився від краю до краю вибухами (Гончар, 3, 1959, с. 363); Через день летіла звістка з краю в край (Глазовий, Куміада, 1969, с. 6); Наші кроки – повні, повнозвучні – по всіх світах усім народам чуть (Тичина, Зростай, пречудовий світе, 1960, с. 19); Його [Гущу] питали – як? що? Що чути про землю, що по світах говорять… Він був бажаний гість (Коцюбинський, 2, 1955, с. 65).

Абиде, будь-де, всюди, всюду, довкола, довкруги, довкруж, кругом, навколо, навкруж, повсюди, повсюдно, повсюду

Фразеологічні синоніми: вздовж і впоперек; вздовж і вшир; де завгодно; де не глянь; де не обернись; де не подивись; де попало; де хотя, куди гляне око; куди не глянь; куди не кинь оком; куди не кинься; куди не обернись; куди не поглянь; куди не подайся; на кожному кроці; по всіх світах; по всіх усюдах; по всьому світу; по широких світах; скрізь і повсюди; що ні крок

Приповідки: Куди не кинь — виходить клин. Куди не кинь — всюди клин. Куди не кинь — наверх дірою

Anywhere, everywhere

скрізь, де завгодно — anywhere

скрізь і всюди — here and there and everywhere

[skriz']

присл.

wszędzie

Скрізь, присл.

Скрозь

спрэс

Allestädes, överallt

Allesteds, overalt

Overalt