АЕРОСТА́ТИКА, и, ж.
Розділ аеромеханіки, що вивчає рівновагу газоподібних середовищ, в основному атмосфери.
Основне завдання аеростатики – дослідження тиску в атмосфері залежно від висоти і підтримувальної сили, яка діє на тіла, що плавають у повітрі (з наук. літ.);
Найширше застосування аеростатика має при вивченні рівноваги атмосфери і в теорії повітроплавання (із журн.).
-и, ж.
Розділ аеромеханіки, вчення про закони рівноваги повітря й газів, що застосовуються в теорії повітроплавання.
[aerostatyka]
ж.
aerostatyka
Аероста́тика, -ки, -ці
Aerostatics