ОБЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети.
– Треба .. покласти кругляків під кіль [брига], обладнати риштовання і тоді легенько попхнути (Ю. Яновський);
Вони гуртом .. обладнали собі бомбосховище в гранітній скелі (В. Кучер);
Обладнати гавань;
// Готувати, налаштовувати що-небудь, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати.
Йому треба обладнати хоча б маленьку, але власну майстерню (А. Шиян);
Зимове приміщення для худоби потрібно обладнати так , щоб повітря в ньому було нормально теплим, сухим, свіжим (з наук.-попул. літ.);
[Лідія Семенівна:] Треба негайно обладнати окрему палату (З. Мороз);
// рідко. Те саме, що обставля́ти 2.
Через тиждень увечері завгосп разом з Катериною вже обладнували під “міський стиль” Ловачеву кімнату (В. Бабляк).
2. чим. Ставити, припасовувати до чого-небудь певний пристрій, механізм і т. ін.
Козаки конопатили човни, обладнували борти протиштормовими зв'язками очерету (С. Добровольський);
Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з наук. літ.).
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати (влашто́вувати), устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. (Ніна:) Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала (невістка) себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). — Пор. осна́щувати.
ОСНА́ЩУВАТИ чим (забезпечувати необхідними технічними засобами, пристроями), ОСНАЩА́ТИ, ОБЛА́ДНУВАТИ, ОЗБРО́ЮВАТИ. — Док.: оснасти́ти, обладна́ти, озбро́їти. Бригада збирає оті суденця.., оснащує тонкими навігаційними приладами (В. Собко); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з журналу); Озброїти завод новою технікою. — Пор. 1. обладна́ти.
-ую, -уєш, недок., обладнати, -аю, -аєш, док., перех.
1) Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети. Обладнати гавань. || Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати. || рідко. Те саме, що обставляти 2).
2) чим. Ставити, припасовувати до чого-небудь певний пристрій, механізм і т. ін.
3) тільки док., розм. Придбати щось необхідне.
недок. обладнувати, док. обладнати
to equip, to fit out, to arrange
【未】 装备, 配备