Значение слова "ПРОВОКАЦІЯ" найдено в 19 источниках

ПРОВОКАЦІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПРОВОКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо для того, щоб штовхнути їх на згубні для них учинки.

– Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко).

2. мед. Штучне збудження якої-небудь хвороби.

3. с. г. Штучний виклик сходження насіння бур'янів для подальшого їх знищення.

Особливо добрі результати щодо провокації проростання бур'янів рано навесні одержано при повторному лущенні стерні лущильником з полицями (з наук. літ.).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

1) Навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки.

2) мед. Штучне збудження якої-небудь хвороби з діагностичною метою або для виявлення результатів лікування.

3) с. г. Штучний виклик сходів насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. 1》 Навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки.
2》 мед. Штучне збудження якої-небудь хвороби з діагностичною метою або для виявлення результатів лікування.
3》 с. г. Штучний виклик сходів насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
провока́ція (від лат. provocatio – виклик) 1. Навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою підбурити їх на згубні для них вчинки або рішення. 2. Зрадницькі дії таємних агентів поліції, що проникають в революційні організації, щоб інформувати поліцію про діяльність цих організацій.
найдено в "Словнику іншомовних слів"
провокація; ж. (лат., виклик) 1. Навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки. 2. мед. Штучне збудження якої-небудь хвороби. 3. с.г. Штучний виклик сходів насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.
найдено в "Українсько-польському словнику"

[prowokacja]

ж.

prowokacja


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родупровокация


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 奸细行为, 反间行为

2) 挑衅; 挑拨, 挑拨离间


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Провока́ція, -ції; -ка́ції, -цій


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
провока́ція іменник жіночого роду
найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"
провокація ім. provocation;
найдено в "Українсько-російському словнику"
провокация
T: 50