ШРАМ, у, ч.
Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець.
Княгиня розуміє, що на Русі сталось те, чого раніше не бувало .. Хвалилися колись люди подвигами ратними й шрамами від ран, тепер хваляться добром своїм і достатками (С. Скляренко);
Обличчя генерала добре й симпатичне. Через щоку й шию в нього глибокий шрам від шаблі (Ю. Яновський);
– Така русява дівчина? Невисока? – Невисока. А на шиї в неї шрам: колись іще, як денікінці були, – од нагайки (А. Головко);
Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок (Іван Ле);
Вся спина в Кожушного завжди була в глибоких шрамах від собачих зубів (О. Донченко);
Коли ненароком погляд [Сергія] дотикався правої руки, на котрій жовтів шрам від опіку, пальці самі стискувалися в кулаки, а в грудях туго перекочувався клубок (Ю. Мушкетик);
* Образно. Ні вир води, ні шелюгів буяння здичавіле шрамів землі загоїть не зуміли – кругом війни лишилися сліди... (І. Гончаренко);
* У порівн. Він був уже старий, але тільки зморшки, що, ніби шрами, перерізали його шию, та вицвілі від часу, на диво прозорі очі виказували його вік (В. Собко);
// рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні.
На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (з навч. літ.).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
Шрам от пули, от ножа, от ожога. | Шрам через всю щёку. | Старый шрам. | Шрамы мужчин украшают. | Шрам рассёк бровь надвое. | Это был высокий худой человек, похожий на испанца. Его лицо, всё в боевых шрамах, внушало страх.
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.
ШРАМ (слід на шкірі від зарубцьованої рани), РУБЕ́ЦЬ, ПРУГ розм., ЗГО́ЇНА діал., БЛИ́ЗНА діал. У нього на щоці глибокий шрам — позначка від боїв за Подніпров'я... (Д. Луценко); Лікар зняв бинти, змазав рубці йодом (В. Собко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Лице його було ще дещо бліде, а широка червона згоїна на лівому виску вказувала на місце, на якому обсунувся меч Свена (Юліан Опільський); Колгоспний об'їждчик, раз заскочивши, шмагонув (дитину) батогом по щоці — досі знати тонку ниточку білястої близни (О. Забужко).
образование шрама, образование рубца — cicatrization
Rzeczownik
шрам m
blizna f
szrama f
Przenośny ślad m
м.
cicatrice f; balafre f (на лице)
глубокий шрам — cicatrice profonde
-у, ч.
Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець. || рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні.