КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим.
Установлювати контакт (у 2, 3 знач.), діяти в контакті з ким-небудь.
Галочка й Свєточка уособлювали в собі все дівчаче, що тільки можна було уособлювати. І на перший погляд здавалося просто дивним, як Макароніна могла з ними контактувати (В. Нестайко);
Близнюки з матір'ю контактували значно більше, ніж їхні жінки з батьками своїми (Валерій Шевчук);
Єдиний спосіб, в який вона цього літа контактувала з ідеями цивілізації, був календарик (Любко Дереш);
Педіатри оглядають дітей, які могли контактувати з хворими дітьми (з газ.).
СПІЛКУВА́ТИСЯ (підтримувати взаємні стосунки, зв'язки), КОНТАКТУВА́ТИ, КОНТАКТУВА́ТИСЯ, ЗНОСИ́ТИСЯ (вступати в стосунки, установлювати зв'язки з кимсь). Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Його обов'язок — піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Ю. Збанацький); Уміти контактувати з людьми; В неї були лише три добрі знайомі, з якими ненастанно зносилася (О. Кобилянська).
-ую, -уєш, недок., перех.
1) Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. || Підтримувати особисті, ділові і т. ін. відносини з ким-, чим-небудь.
2) Тісно спілкуватися, стикатися з ким-, чим-небудь (хворим, бацилоносієм і т. ін.).
Дієприслівникова форма: контактувавши, контактуючи
контактироватьДеепричастная форма: контактировав, контактируя
[kontaktuwaty]
дієсл.
kontaktować
To be in contact (with), to have contact (with), to be in touch (with)