ПЕРЕПРАЦЬО́ВАНИЙ

ПЕРЕПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепрацюва́ти. 2. у знач. прикм. Який надто довго й важко працював; перевтомлений. — Ану, земля окремо і вода теж окремо! — замахав господь руками. Махнув та й здрімнув перепрацьований (Козл., Щури.., 1956, 57); // Який втратив сили, здоров’я від непосильної праці. Австрійський фронт на Бескиді в той час складався переважно з старих ополченців.. Були це батьки численних родин, люди перепрацьовані, немічні, боязкі (Ірчан, II, 1958, 214). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 260.