Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст., Ї́ДЖЕННЯ діал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки — пожива бідного верблюда (М. Шеремет); — Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їли рознії потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); — Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй (бджолі) іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем'яна, А у Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); (Антон:) Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку — горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); — Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). — Пор. 1. стра́ва, харчі́.
ПОТРА́ВА (псування, знищення посівів або трав тваринами), СПАШ. Драч упізнав по голосу селянина, що вдень сидів на межникові при дорозі, і згадав, що за потраву цей хлоп відробляв йому цілий тиждень (П. Панч); Десятки дітей-пастухів з величезними ціпками в руках вартували хліб од спашів (Л. Яновська).
СТРА́ВА (приготовлені для їди продукти харчування — варені, смажені, печені і т. ін.), НАЇ́ДОК, НАЇ́ДКИ, ПОТРА́ВА розм.; ПРИ́ВА́РОК (рідка гаряча страва); ВИТРЕБЕ́НЬКИ мн. розм. (приготовлена незвичайним способом страва). Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви.. знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані та всяких пундиків (І. Нечуй-Левицький); — Ну, вечеряйте, а я вам зараз і гарячу страву принесу (А. Головко); — Немає на світі кращого наїдку, як вареники! — каже він (Панас Мирний); Столи аж гнуться під вагою Потрав розкішних, дорогих (М. Старицький); Попадає короп в юшку По сусідству до петрушки. Гості їли цей приварок і хвалили куховарок (М. Стельмах); Їли Буханчики пшеничні, білі, Кислиці, ягоди, коржі, І всякіразні витребеньки (І. Котляревський). — Пор. 1. ї́жа, харчі́.
ПОТРА́ВА, и, ж.
1. Псування, знищення посівів, трав тваринами; спаш.
– Тепер усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай: подушне плати... штрахи [штрафи] за потраву плати... (Грицько Григоренко);
Граф Бобринський... докладно спинився на огляді тривожних явищ у країні .. По селах взагалі коїлося чорт батька зна що: потрава поміщицьких пасовиськ, порубка державних лісів, страйки по панських економіях (Ю. Смолич).
2. заст. Те саме, що стра́ва 1.
Тут їли рознії [різні] потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський);
Весело сідав [пан Андрій] за стіл, заставлений простими потравами: капуста кисла з вудженим салом, горох із салом же, каша пшоняна (Г. Хоткевич);
Отава поколупався виделкою в якійсь там потраві, надпив трохи чаю і вийшов з їдальні (П. Загребельний);
// рідко. Взагалі їжа, корм.
– Може, неправильно шукати і пристосовувати потрави для організму, може навпаки – організм тварини треба пристосувати до першої-ліпшої потрави (Ю. Смолич).
потра́ва посе́вов ското́м — hayvanların yemek / çiğnemek suretiyle ekinlere verdiği zarar