КОНФІТЮ́Р, у, ч.
Різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених із цукром і желейними речовинами.
Для конфітюру краще використовувати сировину, багату на пектин – яблука, айву, сливу, смородину, порічки (з наук.-попул. літ.);
Як і варення, конфітюр готують зі свіжих зрілих плодів (з навч. літ.);
* У порівн. Одна поп-зірка все співає: “У слов'янки губи, як рахат-лукум”. Ну співала б – як малина, як горобина, як конфітюр, як мед (Л. Костенко).
[konfit'ur]
ч.
konfitura кулінар.
-у, ч.
Різновид варення, виготовленого з речовинами, які утворюють желе.