КОМПОЗИЦІЯ

КОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж.

1. тільки одн. Будова, структура, розташування та взаємний зв'язок складників художнього твору, картини і т. ін.

Композицією літературного твору називається така побудова, яка об'єднує всі його частини в єдине ціле (з наук. літ.);

Малюнок художника привертає увагу своєю динамічністю, майстерним виконанням і переконливою композицією (з наук.-попул. літ.);

Композиція вишивки – це творчо обдумане поєднання різних елементів узору (з наук. літ.);

Моя історія не відзначалася стрункістю композиції, місцями я квапився, перестрибуючи з одного на інше, місцями вдавався в зайві подробиці, але дід не перебивав мене (О. Авраменко, В. Авраменко).

2. Твір (музики, живопису і т. ін.), що характеризується визначеною будовою, цілісністю.

Моя улюблена композиція [увертюра до “Вільгельма Телля” Д. Россіні] вводить мене звичайно в поважний та притім бадьорий настрій (І. Франко);

Особливо велике зацікавлення викликала робота К. Білокур “Цар-колос”. У центрі композиції на темному фоні зображено золотисті колоски жита й пшениці (з наук. літ.);

Талановитий художник не боїться перенавантажувати композиції картин символічними образами (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Стоїмо, .. притулившись одне до одного на вузькому виступі, ніби кам'яна композиція (Ірина Вільде);

// Твір, який складається з літературної та музичної частин, об'єднаних однією темою, сюжетом.

Найкраще самобутній талант С. Людкевича, розмах його мистецької думки виявився у двох монументальних композиціях на слова Тараса Шевченка – кантаті-симфонії “Кавказ” і кантаті “Заповіт” (з наук. літ.).

3. муз. Теорія складання музичних творів.

Шкода, що Лисенкові не можна друкувати нових композицій до Шевченка (Леся Українка);

Тоді ще не було плеєрів, я сам носив у собі десятки композицій і вони самі собою вмикалися, часом усі водночас (Ю. Андрухович);

Ще навчаючись у класі композиції Анатолія Коломійця, учня Левка Ревуцького, Яковчук почав записувати пісенний фольклор рідного Поділля (з газ.);

// Складання музичних творів.

Збоку легко було помітити, скільки сил віддає композиції М. Лисенко, як кладе кожну ноту в загальну структуру музичного твору (з публіц. літ.).

4. Складання шахових задач і етюдів.

Шаховий етюд як один із різновидів композиції ґрунтується на тому, що одна зі сторін (зазвичай білі) має виконати завдання (виграти чи зробити нічию) без зазначення кількості ходів, необхідних для досягнення цієї мети (з наук.-попул. літ.).

5. перев. мн., спец. Поєднання матеріалів, ліків і т. ін. у певному співвідношенні.

Вже створено нові антибіотики, композиції для розчинення ниркових каменів (з наук. літ.);

Композиції лікарських рослин хмелю й меліси відрізняються тим, що додатково містять адоніс, вереск, шавлію, душицю, чабрець, яснотку, пустирник (з наук.-попул. літ.);

Для регулювання властивостей лаків у композиції вводяться різні смоли (із журн.).

△ (1) Ша́хова компози́ція – одна з категорій шахової гри.

У звичайних шахових композиціях домінує шахова позиція з обов'язковим дотримуваннням правил одного гравця (з наук.-попул. літ.);

Для удосконалення майстерності часто гравець штучно вибудовує шахову композицію та шукає її шляхи розв'язання (з навч. літ.).

компози́ція

• композиція

(лат. compositio — складання, з'єднання)

- організація худож. твору як співвіднесеність і взаємодія його компонентів. К. включає в себе не тільки архітектоніку, групування образів і оформлення сюжету, а й єдність усіх образних засобів твору. Велику роль у виборі К. відіграють особливості худож. мислення письменника, родові й жанрові ознаки твору. Напр., К. ліричного вірша досить довільна, нерідко — асоціативна, тоді як основою будови епічного твору є сюжет. Свої закономірності має К. драми, в основі якої — дія (див. Акт) і діалог.

К. — категорія рухома, тобто історично змінна. її закони мали канонічний характер лише в л-рі класицизму, який вимагав від твору єдності дії, часу та місця. Наступні етапи розвитку л-ри характеризуються розкутістю в пошуках організації худож. матеріалу. Представники бароккової поезії (див. Барокко) ускладнювали твір нагромадженням деталей художніх, перипетій, словесних характеристик. Письменники-сентименталісти полюбляли виражати почуття літ. героїв через їх листування. Романтики, будуючи К. твору, вдавалися до контрастів і протиставлень. К. у творах модерністів (див. Модернізм) відзначається калейдоскопічністю, що відповідає поглядові на світ як на хаотичне нагромадження предметів і явищ. Способи будови реалістичного твору різноманітні, але всі елементи його К. взаємозв'язані і взаємозумовлені. В центрі сюжетної К. літ. твору — гол. тематичний конфлікт, то визначає порядок розгортання подій і розстановку персонажів. До елементів сюжету і К. належать експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, епілог (будь-яка з цих частин, або навіть і кілька, можуть бути відсутніми). К. включає до худож. системи твору також образ автора, оповідача, вставні новели, ліричні відступи, ретроспекції, ритм, що надає стрункості творові, забезпечує єдність його змісту і форми. Особливо велика роль К. у худож. організації роману. Існує багато худож.-образних засобів організації матеріалу, підпорядкованих законам К.: деталь художня, портрет, пейзаж, інтер'єр, паралелізм сюжетних ліній, контрапункт, парні образи, листування персонажів, перехресні характеристики, авторські описи тощо. До засобів композиційної організації худож. матеріалу належать також монтаж літературний і підтекст.

Проблеми К. худож. твору цікавили багатьох майстрів слова. Глибокі думки про будову літ. творів, зокрема поетичних, залишили Т. Шевченко та І. Франко. В рад. літературознавстві інтерес до питань К. був великим у 30-х pp. Пізніше К. досліджували у зв'язку з вивченням жанрів та літ. процесу певних істор. періодів. Як самостійна естетична категорія К. досліджена ще недостатньо.

■ Літ.: Жирмунский В. Композиция лирических стихотворений. Пг., 1921; Рыбникова М. А. По вопросам композиции. М., 1924; Русаков С. Т. Архитектоника и композиция литературно-художественных произведений. Томск, 1926; Русские писатели о литературном труде, т. 4. Л., 1956; Холодов Е. Г. Композиция драмы. М., 1957; Українські письменники про літературу та мову. К., 1961; Кожинов В Сюжет, фабула, композиция. В кн.: Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении, кн. 2. М., 1964; Денисова Т. Н. Роман і проблеми його композиції, К., 1968; Успенский Б. А. Поетика композиции. М., 1970; Лесик В. В. Композиція художнього твору. К., 1972.

Т. Н. Денисова.

БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. (будова літературного твору); СТРІЙ, ЛАД (перев. щодо мови); СКЛАД (будова частини тіла); КОНСТРУ́КЦІЯ (будова машини, механізму, приладу; будова словосполучення, речення і под. мовних одиниць). Будова атома; Організаційна будова партії; Структура ґрунту; Структура металу; Надзвичайно складна за своєю побудовою, ..вона (кіноповість "Звенигора") дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах (О. Довженко); Ритмічна організація вірша; У Панаса Мирного є твори, які написані, так би мовити, одним змахом пера і вражають легкістю композиції (О. Білецький); Улюблена поетом (Є. Плужником) архітектоніка — дві, рідше три й чотири строфи (Л. Новиченко); Рубінові здалося, що це говорить не бабуся, ..а мати — так багато було спільного в інтонаціях, навіть в самому ладі мови (І. Сенченко); Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше — то довгі сиві вуса.. завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Г. Хоткевич); Солдат — бездумний автомат найпростішої конструкції (П. Колесник).

КОМПОЗИЦІЯ – КОМПОНУВАННЯ

Композиція, -ї, ор, -єю. 1. Будова, структура, розташування та взаємозв’язок художнього твору, картини тощо: композиція роману, хореографічна композиція, шахова композиція. 2. Музичний твір, твір живопису тощо.

Компонування. Складання з окремих частин чогось цілого; створення композиції картини, мелодії тощо: компонування листів, компонування потокових ліній, компонування творів, компонування картини.