НЕВІДПОВІ́ДНІСТЬ (відсутність відповідності між чим-небудь), НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗБІ́Г, НЕЗБІ́ЖНІСТЬ, НЕСУМІ́СНІСТЬ, НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ (неможливість одночасного поєднання чого-небудь із чимось іншим); РОЗРИ́В підсил. (відсутність співвідносності, узгодженості між чим-небудь). Між уявним і дійсним завжди існуватиме якась невідповідність! (Н. Рибак); Оці листи (нареченої).. вказують на цілковиту незгідність їх характерів (І. Франко); Незбіжність між ціною і вартістю товару; Психологічна несумісність; Несумісність науки з релігією; Каринський.. скоро помітив цей неприпустимий розрив між потужністю дистиляційного й інших цехів (Ю. Шовкопляс).
СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.
НЕЗГІ́ДНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до незгі́дний;
// Незлагодженість.
Оці листи [нареченої] .. вказують на цілковиту незгідність їх характерів (І. Франко).
¤ незгідність в думках -- несообразность в мыслях
-ності, ж.
Абстр. ім. до незгідний. || Незлагодженість.