КЛО́ЧЧЯЧКО

КЛО́ЧЧЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до кло́ччя1 Я думала, що нагаєчка з клоччячка, А вона, проклятая, з дротичка (Чуб., V, 1874, 596). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 190.