Значение слова "ҐЛЕЙ" найдено в 11 источниках

ҐЛЕЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ҐЛЕЙ, ю, ч.

Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні, сливи і т. ін.).

Ніхто, як він, не вмів здирати з вишень ґлей (В. Сосюра);

* У порівн. – Я видирався ще й на вищі сосни. На них смола так живицею до підошви береться, як ґлей (І. Микитенко).

ҐЛЕЙ – ГЛЕЙ

Ґлей, ґлею, ор. ґлеєм. Загуслий сік, що виступає на стовбурах вишень, черешень, слив тощо. Повітря темніло набряклим вишневим ґлеєм (М.Стельмах).

Глей, глею. Пластична, переважно гончарна глина сизого, червоного та інших кольорів; мул. Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить. Поки не зліпить гнізда (М.Зеров).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ю, ч.

Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні, сливи та ін.).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ю, ч. Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні, сливи та ін.).

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

ґлей іменник чоловічого роду загуслий сік, що виступає на деревах; вишневий клей

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Ґлей і звич. глей, -ле́ю, гле́єві

найдено в "Українсько-російському словнику"