ЗА́ПЛІШКА (клинець, який забивається для укріплення чого-небудь), ПЛІ́ШКА, ЗА́КЛИНОК спец. Сокира злетіла з сокирища, то з обуха позабивав (чоловік) дубові заплішки, тепер ніколи не злітатиме (Є. Гуцало); Візьмеш кетмень — і той пощерблений, поїдений каменем аж до ручки і плішками знівечений обух (І. Ле).
-нка, ч., спец.
Те саме, що заплішка.