Значение слова "ШТИХ" найдено в 28 источниках

ШТИХ

найдено в "Энциклопедическом словаре Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона"

(Иоганн Венцель Stich, 1748—1803) — чешский виртуоз и композитор. Доведя до мастерства игру на трубе, он с большим успехом концертировал в Германии, Венгрии, Италии (где выступал под фамилией Пунто), Испании, Англии, Франции и Австрии. Бетховен, восхищенный талантом Ш., посвятил ему сонату для фортепиано и трубы (op. 17). Писал Ш. преимущественно пьесы для трубы, а также квинтеты, квартеты для струнных и духовых инструментов; составил "Méthode pour apprendre facilement les éléments des premiers et seconds cors" (П., 1798).

Н. С.

найдено в "Словаре синонимов"

штих сущ., кол-во синонимов: 1 • единица (830) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: единица

найдено в "Энциклопедическом словаре"

Штих (Иоганн Венцель Stich, 1748—1803) — чешский виртуоз и композитор. Доведя до мастерства игру на трубе, он с большим успехом концертировал в Германии, Венгрии, Италии (где выступал под фамилией Пунто), Испании, Англии, Франции и Австрии. Бетховен, восхищенный талантом Ш., посвятил ему сонату для фортепиано и трубы (op. 17). Писал Ш. преимущественно пьесы для трубы, а также квинтеты, квартеты для струнных и духовых инструментов; составил "M éthode pour apprendre facilement les élé ments des premiers et seconds cors" (П., 1798). Н. С.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ШТИХ¹, а́, ч., діал.

1. Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря.

2. заст. Спис.

На стінах, побіч деяких нових штихів, висіли почорнілі від старості портрети давніх польських магнатів (І. Франко);

О! Штих Пулавського! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

ШТИХ², а́, ч., діал.

Стібок.

[Цимбальський:] А будьте ласкаві сказати мені, яким ви штихом шиєте? (І. Франко);

Коли не раз сиділа [пані] над своєю роботою й укладала штих за штихом, нитку за ниткою, а з-під її пальців виходили гладенькі червоні листочки й квіти, то й думки її хорошіли й прояснювалися (Н. Кобринська).

ШТИХ³, а́, ч.

Шар землі в глибину, який можна захопити лопатою.

Плюнув [Кукса] на долоню й почав копати. Узяв один штих, другий, але земля була туга (В. Кучер);

Серед садівників був і Іван Луціянович. Ось він ввігнав лопату на весь штих у землю, скинув кашкета, витер спітнілого лоба. Глянув на небо. .. Дощику б оце! (П. Оровецький).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВІ́СТРЯ (тонкий загострений або звужений кінець якогось предмета), ШПИЧА́К, ГОСТРЯ́К розм., ШТИХ діал.; ЖА́ЛО (голки, штика тощо). Вийняв голку і продовбав шкіру, Поки вістрям голки не заважив За конець тернини (І. Франко); Біля другого стовпа стояв на трьох ніжках дерев'яний конус.. Позолочений місяць вінчав його вістря (З. Тулуб); Залізні поручні в загорожі замерехтіли не гострими шпичаками, як колись їх робили, а рівними високими колосками, одлитими з чавуну (В. Кучер); Хто може видертися під самий гостряк дзвіниці (І. Микитенко); Колючий штих; Ламають жала ворожих штиків (М. Рильський).

СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст., ШТИХ заст.; ДРО́ТИК (метальний спис); РОГА́ТИНА (ніж, насаджений на дерев'яний держак). Козаки кинулись битися рукошма. Залисніли козацькі шаблі, заблищали гострі списи (І. Нечуй-Левицький); Одна сотня козаків з піками, шаблями.. гарцювала праворуч і ліворуч транспорту (З. Тулуб); Важне було військо в Гетьманщині .. у кожного мушкетик, ратище, шабля і чотири пістолі (О. Стороженко); Не один кінний козак зважився вискочити в поле та пробувати щастя шаблюкою або сулицею (О. Маковей); Княгинина рука не хибила — пускала рогатину влучно (А. Хижняк).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

I -а, ч., діал.

1) Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря.

2) заст. Спис.

II -а, ч., діал.

Стібок.

III -а, ч.

Шар землі в глибину, що його можна захопити лопатою.

найдено в "Полном фонетическом разборе слов"

1) Орфографическая запись слова: штих
2) Ударение в слове: шти`х
3) Деление слова на слоги (перенос слова): штих
4) Фонетическая транскрипция слова штих : [шт'`их]
5) Характеристика всех звуков:
ш [ш] - согласный, твердый, глухой, парный
т [т'] - согласный, мягкий, глухой, парный
и [`и] - гласный, ударный
х [х] - согласный, твердый, глухой, непарный

4 букв, 3 звук

найдено в "Собственном имени в русской поэзии XX века: словаре личных имён"

(Александр Львович Штих - университетский товарищ Б. Л. Пастернака; см. тж А. Л. Ш., АЛ. Ш.) А. Л. ШТИХУ Загл. П910 (II,529.1)
Синонимы:

единица

найдено в "Универсальном русско-польском словаре"

Rzeczownik

штих m

Techniczny kołek m

sztyft m

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

I -а, ч. , діал. 1》 Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря.
2》 заст. Спис.
II -а, ч. , діал.
Стібок.
III -а, ч.
Шар землі в глибину, що його можна захопити лопатою.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

штих; ч. (нім., стібок) 1. Палиця з гострим кінцем; гострий кінець. 2. заст. Спис. 3.Одиниця виміру (2/3 см), прийнята в Україні та деяких країнах для визначення розміру взуття, напр., 42-й номер взуття відповідає довжині устілки 28 см (2/3 х 42).

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

(від нім. Stich – стібок) одиниця виміру (2/3 см), прийнята в СРСР та деяких країнах для визначення розміру взуття, напр. 42-й номер взуття відповідає довжині устілки 28 см (2/3 х 42).

найдено в "Словнику застарілих та маловживаних слів"

штих (штых)

вістря, спис, укол, удар чимось гострим, лінія, стежка

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

штих 1 іменник чоловічого роду палиця діал. штих 2 іменник чоловічого роду стібок діал. штих 3 іменник чоловічого роду шар землі на одну лопату

найдено в "Собственном имени в русской поэзии XX века. Словаре личных имён"

ШТИХ (Александр Львович Штих - университетский товарищ Б. Л. Пастернака; см. тж А. Л. Ш., АЛ. Ш.) А. Л. ШТИХУ Загл. П910 (II,529.1)

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду

найдено в "Русском орфографическом словаре"

штих, -а

Синонимы: