КЛУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Бігти клусом, риссю (у 1, 2 знач.).
Із кораблів язичники спустились, Сідають хто на коней, хто на мулів, Клусують враз – такий наказ еміра (В. Пащенко, пер. з фр. епосу “Пісня про Роланда”).
2. кого. Примушувати (коня) бігти риссю.
Клусує коня (Сл. Б. Грінченка).