ЕНТЕРОБІО́З, у, ч., вет., мед.
Глистове захворювання, спричинене паразитуванням дрібних білих черв'яків у ділянці відхідника (див. відхі́дник²).
Збудник ентеробіозу – гострик. Це круглий гельмінт сірувато-білого кольору, довжина якого не перевищує одного сантиметра (з навч. літ.).
-у, ч.
Гельмінтоз людини, спричинюваний паразитуванням у її кишечнику круглих червів – гостриків.
Поширена інвазійна хвороба, переважно дітей; спричинена гостриками, локалізованими у прямій кишці; запобіжні заходи: позбавлення від гельмінтів, дотримання особистої гігієни.
[enterobioz]
ч.
enterobioza