ХИТРОЩІ

ХИ́ТРОЩІ, ів, мн.

1. Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка; обман.

Хитрощами недовго проживеш (Номис);

Не раз лучалося, що Романко обдурював Семена, звичайно, в дрібничках. Видурить що в нього та ще й регоче, коли той обурюється на брата за хитрощі (М. Коцюбинський);

Чоловік [Мусій] непоганий, совісний, з рідним братом Семеном навіть не став родичатися через його плутні, хитрощі та дружбу з сільськими крутіями (А. Головко);

// Вдалий, хитрий прийом чи задум, маневр.

Він заманював поляків хитрощами, щоб вони ввігнались в козацький табір (І. Нечуй-Левицький);

Нащо ти локони так закрутила? Що там за хитрощі маєш? (А. Кримський);

Не забувай, що ворога вп'ятеро більше. В лоб тут ніяким чином не візьмеш. Хитрощі й науку треба прикласти (Ю. Яновський).

2. Властивість за знач. хи́трий 1, 2.

Обличчя в чоловіка мінилося насмішкуватістю й хитрощами (П. Загребельний);

Ні битви не страшать у далях заяснілих, Ні підлість зрадників, ні хитрощі їх змов! (М. Бажан);

– Ви подивіться – он у мене лежать книжки і плани. Скільки хитрощів і вміння треба було мені прикласти, щоб зібрати їх усіх докупи! (Ю. Яновський).

(1) Без хи́трощів:

а) (у знач. прикм.) чесний, прямий.

– Що за охота тобі мене морочити? .. Я чоловік без хитрощів: чому ж би й тобі не говорити просто? (П. Куліш);

[Горлов:] Все діло в душі. А душа нашої людини проста, без хитрощів. Не зачіпай мене, тебе не зачеплю. Але коли зачепив, то тримайся (О. Корнійчук);

Критика потрібна нам пряма, без хитрощів, без дрібної помсти, без лукавства (П. Тичина);

б) (у знач. присл.) чесно, прямо.

Другий, молодший і завзятіший, бовкнув без хитрощів: – Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти (З. Тулуб);

Марія .. починає сердитись: – Коли позичите [грошей] – віддамо без хитрощів. Ми люди прості, без мудрувань живемо (М. Стельмах).

ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм., ВИ́КРУТКА розм., ВИ́ВЕРТ розм., ВИ́КРУТНІ мн., розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., ФО́КУС розм., ФІ́ҐЛІ-МІҐЛІ мн., розм. (окремий хитрий прийом, спритна дія); ЕКІВО́КИ (перев. словесні викрути, двозначні натяки). Сусана Уласівна пішла на хитрощі: наклала на тарілці на споді купу скибок простої з непитльованого борошна паляниці, а зверху доклала скибками білої питльованої (І. Нечуй-Левицький); Маленька хитрість удалась: взявши лист та нагадавши про вечерю, мати одразу ж вийшла з кімнати (А. Головко); Їх запросили ввійти, і всі увійшли необачно, Лиш Еврілох, відчувши лукавство, іззаду лишився (переклад Б. Тена); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручувався брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Вивчаєш роками у високій школі дипломатські хитромудрощі (О. Гончар); Аристарх Стурчак характер сильний, але суперечливий; у ньому відчувається і немилосердність, і непохитність, і мужицька хитринка (В. Логвиненко); Широко розтягнув (Тиміш) міхи баяна і, кинувши на дівчину карим оком, з лукавинкою запитав: — Весною інтересуєшся? (Я. Гримайло); Зробив (староста) виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в Східній Галичині (Лесь Мартович); Целя читала той лист з чимраз більшим зачудуваннєм.. Хвилю вона думала, що весь той вступ — се тілько викрут закоханого чоловіка, фраза, вимірена на викликаннє ефекту (І. Франко); (Харько:) Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернуть на мене (М. Кропивницький); На каторзі мені злодії розповідали багато про шулерську "працю", і мені тепер видно кожний виверт. Я вже програв шість карбованців (Д. Бузько); Викрутнями перебувається (М. Номис); Я писала її (відповідь) щиро і без жодних педагогічних штук (Леся Українка); Мене тепер ніхто не обтулить, я знаю їхні штучки (Ю. Яновський); — Тільки в мене без фокусів — попередив Килигей. — Помічу, що котрий валюту ковтне — одразу кендюх навиворіт! З цієї хвилини це не вам, це вже республіці належить (О. Гончар); Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу. — Знов якісь фіґлі-міґлі! Знов ухиляються (старшини) від певних зобов'язань (З. Тулуб).

збірн.

див. хитрість

будь ласка, без хитрощів! — none of your games!

[hytroszczi]

мн.

podstęp

Хитрощами недовго проживеш.

Не зможеш довго дурити людей.

хи́трощі

[хитрошч'і]

-шч'іy

【复】 【集】 巧计, 诡计, 巧招

Виверт, викрут, викрутас, хитрість, фінт

Хи́трощі, -щів, -щам