ПОНАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось.
Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (С. Васильченко);
// Натягнувши, закріпити багато чого-небудь.
Понапинати дроти;
// Поставити, влаштувати багато чого-небудь (наметів, тентів і т. ін.).
2. розм. Надягти що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось.
Увечері дівчата й молодиці зарані збирались біля паркана. Повмиваються ото після сапання, хусточки біленькі курениками понапинають (І. Микитенко);
Монтери понапинали плащі-дощовики і лазили по стовпах (С. Чорнобривець).
-аю, -аєш, док., перех.
1) Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. || Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Понапинати дроти. || Поставити, влаштувати багато чого-небудь (палаток, тентів і т. ін.).
2) розм. Надягти що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось.