АКИ́Н, а, ч.
Народний поет-імпровізатор і співець у казахів і киргизів.
В юрті я сидів на килимі в гостях у столітнього акина у Джамбула (П. Тичина);
Батько Акіша – акин, народний співець. Він грає на домбрі і співає пісень (О. Донченко);
Акини імпровізують у формі пісенного речитативу під акомпанемент домбри (з наук.-попул. літ.).
аки́н
• акин
(тюрк.)
- поет-імпровізатор і виконавець пісень у казахів, киргизів та деяких ін. народів. Імпровізують А. пісенним речитативом під акомпанемент домбри. Широке визнання приходило до А. після його перемоги в айтисах — пісенних змаганнях. Особливо велику роль відіграли А. в дореволюц. період, в умовах кочового способу життя і майже суцільної неписьменності народу. Вони зберігали й розвивали пісенні традиції, виражали нар. думки й почуття, викривали соціальні вади, оспівували героїв. Видатними А. були Джамбул Джабаєв, Тоголок Молдо, Токтогул Сатилганов та ін. За рад. часу давнє мистецтво А. збагатилося новим змістом і формою.
-а, ч.
Народний поет-імпровізатор і співець у казахів, киргизів та деяких інших середньоазіатських народів.