ПОГРІШНИК

ПОГРІ́ШНИК, а, ч., розм.

Той, хто погрішив (у 1 знач.); грішник.

Ангел .. каже: “Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати” (Сл. Б. Грінченка).