СТАРА́ННІСТЬ

СТАРА́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стара́нний. Він пісні записував.., дуже втішався своєю старанністю і сподівавсь видати їх у світ окремим збірником (Крим., Вибр., 1965, 403); — Затям: є речі, якими не соромно бути схожим на інших… — Якими ж? — Трудолюбством. Чесністю. Старанністю (Гончар, Бригантина, 1973, 34); — А ви робите все більші успіхи.. Я в наказі відмічу вашу старанність (Хижняк, Тамара, 1959, 106); — Всяка праця любить старанність… (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 70); Особливою старанністю виготовлення відзначається глиняний посуд правобережного Лісостепу, Побужжя, Подністров’я в ранньоскіфський час (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 193). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 651.