Значение слова "ОТРУТА" найдено в 27 источниках

ОТРУТА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ОТРУ́ТА, и, ж.

1. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму.

Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. – Отрута, отрута, – шептали молдувани (М. Коцюбинський);

Патер спустив додолу очі, приховуючи радість: отрута почала впливати (З. Тулуб);

Бджолина отрута давно вже використовується в медицині для лікування багатьох хвороб (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Всіх зчарувало воно [щастя] навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в серце і починало горіти (Леся Українка);

* У порівн. Вже якось до цього й прижилось горе, не таким здавалось, як першого року, а це знову скаламутило всю душу, отрутою поповзло в кожний закуток, де є жива кров (М. Стельмах);

// перен. Те, що нестримно вабить до себе, позбавляючи спокою.

[Зінька:] Ох, Романе! отруто ж ти моя!.. .. Не зможу ж, не зможу відірвати тебе від серця!.. (М. Кропивницький);

От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем, недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (М. Рильський);

// перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось.

Софія читала і впивала в себе тонку отруту заздрощів та гіркого жалю (Леся Українка);

Ти не маєш абсолютної певності, ятрила його думка, якби мав її, чи могла б я в тобі виникнути, нікчемний хвалько! Я отрута, і ти дозволяєш мені жити в собі (В. Підмогильний).

2. перен. Злість, ненависть.

– Походжай, доню, та насіннячко лузай! – промовила Прокоповичка ласкаво, але з отрутою в словах (І. Нечуй-Левицький);

Хоч тряслися руки старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася (Панас Мирний).

(1) Тру́пна отру́та – отруйна речовина (токсин), що утворюється під час розкладання трупа.

Вони [щури] побачили портфель, прийшли, понюхали .. й здохли на місці. Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури і тому в йому була трупна отрута (В. Самійленко).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Між бурлаками почалася тривога: ..казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути (І. Нечуй-Левицький); Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? (П. Воронько); І трутизни я не маю, І труїти як — не знаю (Л. Первомайський); А синє вино з трутою було (Панас Мирний); Ой, хіба ж би я розуму не мала, А щоб я тобі трутини дала (П. Чубинський); Чи ти мене вчарувала, чи трутівки дала? (Словник Б. Грінченка); Броня думала собі смерть заподіяти й налагодила собі трійла з сірників (Лесь Мартович); Таке ж і Малині циганка казала, За двісті червоних отрою продала (Ю. Федькович); Й скорпіон Жить у світі бажає, А чи ж винен він тому, що їдь У хвості своєм має? (І. Франко); — Той відьмур, побачите, ще дання вам дасть! (А. Кримський).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) Хімічна сполука або суміш речовин, вплив невеликої кількості якої на живу істоту суттєво порушує її функціонування аж до повного припинення життєвої діяльності. || Речовина, здатна викликати отруєння живого організму.

••

Каталітична отрута — речовина, що пригнічує активність каталізатора.

Мітотична отрута — речовина, що пригнічує процес мітозу.

Промислові отрути — хімічні речовини, які використовуються на виробництві і можуть негативно впливати на людину.

Трупні отрути — сполуки, що утворюються при гнитті тваринних білкових речовин.

2) перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось.

3) перен. Злість, ненависть.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-и, ж. 1》 Хімічна сполука або суміш речовин, вплив невеликої кількості якої на живу істоту суттєво порушує її функціонування аж до повного припинення життєвої діяльності.
|| Речовина, здатна викликати отруєння живого організму.
Каталітична отрута — речовина, що пригнічує активність каталізатора.
Мітотична отрута — речовина, що пригнічує процес мітозу.
Промислові отрути — хімічні речовини, які використовуються на виробництві і можуть негативно впливати на людину.
Трупні отрути — сполуки, що утворюються при гнитті тваринних білкових речовин.
2》 перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось.
3》 перен. Злість, ненависть.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

Блекота, даннє, дання, дурман, дурман-зілля, дурман-трава, дурноп'ян, зіллє, зілля, їд, їдь, мухомор, отрута-зілля, отрутохімікат, отруя, трійло, трута, трута-зілля, трутизна і трутизна, трутина, трутівка, трутка, цикута, ядуха

Фразеологічні синоніми: зміїна отрута; смертельна отрута

найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Вода, що скоро пробігає, отрути не лишає.

Скоро протікаюча вода не має нагоди й часу осідати.

І найсолодший поцілунок може бути затроєннй.

Може за ним критися підступ. Може бути зрадливий.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду, тільки одн.яд сущ. муж. рода

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

трутизна, трута, трутина, г. отруя, трійло, трійка, д. їдь, поет. отрій, (в напої) дання, давання; (рослинна) трута-зілля, жм. зілля; (з віхи) цикута; (мікробів) прв. мн. токсини, од. токсин; ФР. спокуса; П. злість, ненависть.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[otruta]

ж.

trucizna

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Poison, toxin(e); перен. venom, bane

найдено в "Словнику синонімів Полюги"

(шкідлива для організму речовина) трутизна, трунок, діал. яд.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】 毒物, 毒药

найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Атрута