ПРОТИВНИК

ПРОТИ́ВНИК, а, ч.

1. Той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-небудь, протидіє комусь, чомусь.

Противники моїх думок не вгавають і рвуть їх і мене особисто з усіх боків (М. Драгоманов);

Філіпчук глянув на Бронка поглядом, сповненим такої ненависті, що Бронкові мимохіть спало на думку: цього противника можна тільки недооцінити, але ніколи не переоцінити (Ірина Вільде);

Байрон і Гюго, Гейне і Петефі – запеклі противники сучасного їм політичного і соціального укладу, антинародного за своєю суттю (М. Рильський).

2. збірн. Вороже військо, ворожі збройні сили; ворог.

За кілька днів безперервних боїв противники так виснажилися, що тепер здібні були тільки досить в'яленько перестрілюватися (М. Хвильовий);

Тяжкиїі бомбовози йшли клинами, .. а між ними вилися бистрі маленьки срібнокрилі винищувачі, .. облітаючи важку, навантажену динамітом ескадриллю з усіх боків навколо, охороняючи її від авіяції [авіації] противника (І. Багряний);

Вся галявина.. прострілювалася противником з кулеметів (О. Гончар).

3. Той, хто виступає проти іншого у бійці, поєдинку і т. ін.

Звиваючися змією, намацав опришок ніж у ремені. Витяг його тепер і повхнув [штрикнув] ним противникові у живіт (Г. Хоткевич);

Малуша кленовим листом тремтіла, поки Святослав показував синові, як найлегше обезсилити і покласти під ноги противника (Б. Лепкий);

// Суперник у спортивному змаганні, грі.

– Грав я у футбола. Голкіпером був. Противник у нас був серйозний – команда Тимка Квасолі (О. Донченко);

// Конкурент у передвиборчій кампанії і т. ін.

Чени кожної супряги одне одного запекло обороняють, висувають, витягують, а противників безжально ганьблять (В. Підмогильний);

// Той, хто не підтримує чиєїсь думки, якоїсь теорії.

Питання появи найдавнішого вірменства досить дискусійне, що має як прихильників, так і противників (з наук. літ.).

проти́вник

сущ., м., употр. часто

Морфология: (нет) кого? проти́вника, кому? проти́внику, (вижу) кого? проти́вника, кем? проти́вником, о ком? о проти́внике; мн. что? проти́вники, (нет) кого? проти́вников, кому? проти́вникам, (вижу) кого? проти́вников, кем? проти́вниками, о ком? о проти́вниках; сущ., ж. проти́вница

1.Под противником каких-либо действий, идей, какой-либо позиции и т. п. понимается человек, который отрицательно относится к подобным действиям, идеям, к подобной позиции, противодействует им или возражает против них.

Этот политик проявил себя как яростный противник всех прогрессивных начинаний. | Я противник хирургического вмешательства в таких случаях.

2. Если вы являетесь противником кого-либо в игре, споре, спортивном состязании и т. п., значит, вы боретесь с этим человеком за победу в данной игре, данном споре, спортивном состязании и т. п.

Противником нашего теннисиста в этом матче является спортсмен из США. | Мы попытались примирить противников, но спор между ними зашёл слишком далеко.

3. В спортивных состязаниях, игре и т. п. противником какой-либо команды называется команда, противоборствующая первой в борьбе за спортивную победу.

Инициатива в матче перешла к противникам динамовцев.

4. Во время войны противником называют страну, с которой ведётся война.

Германия являлась противником России в Первой мировой войне.

5. Во время войны противником называется воинское подразделение, с которым ведётся бой.

Зенитная батарея открыла огонь по противнику.

Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.

ВО́РОГ (той, хто перебуває в стані ворожнечі з ким-небудь, негативно ставиться до когось, чогось, протидіє чим-небудь), НЕ́ДРУГ, СУПРОТИ́ВНИК, ПРОТИ́ВНИК, НЕДОБРОЗИ́ЧЛИВЕЦЬ, НЕНАВИ́СНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВОРІЖЕ́НЬКИ мн., фольк., ВРАГ заст., поет. Тимко відвернувся, аж шия хруснула: то був його ворог по парубоцтву Сергій Золотаренко (Григорій Тютюнник); Софія недолюблювала дітей, інтуїтивно почуваючи в них якихось потенційних недругів (О. Гончар); Козак Мусій Половець збив свого супротивника з ніг (О. Довженко); З гори від каменеломень женеться в долину з десяток .. пастушків.. Побачили противників і зупинилися (У. Самчук); За ним (князем Єремією) потягли руку й інші пани, ненависники козаків та хлопів (І. Нечуй-Левицький); Насудяться воріженьки, — Дівка заміж піде (пісня); І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко).

ВО́РОГ збірн. (ворожі сили), НЕ́ДРУГ, ПРОТИ́ВНИК, СУПРОТИ́ВНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВРАГ заст., поет., СУПОСТА́Т заст. Народ не хоче знову чути ридання матерів,.. не хоче бачити своїх синів скривавленими, скаліченими, вбитими нещадною рукою ворога і супостата (М. Рильський); Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький (П. Куліш); Противник почав обстрілювати дзот (В. Кучер); Тікав супротивник з укріплень (І. Нехода); Він з такою рішучістю і силою натиснув на неприятеля, що французи змушені були ретируватись (П. Кочура).

СУПЕ́РНИК (той, хто прагне або може перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь; один з учасників спортивного змагання), СУПРОТИ́ВНИК, КОНКУРЕ́НТ, ПРОТИ́ВНИК рідше (у поєдинку, бійці і т. ін.). Котрий же з тих сержантів — його суперник? Котрому з них вона злодійкувато щасливо потискатиме руку в темрямі кінозалу? (О. Гончар); Козак Мусій Половець збив свого супротивника з ніг, повалив на землю і почав душити (О. Довженко); Капітани футбольних команд супротивників потиснули один одному руки (Остап Вишня); (Лісова:) Йому понад 50, ну, він і хвилюється, як би новий тенор його не переважив. (Мелешко:) Ну, то нехай заспокоїться, — я йому конкурентом не буду (І. Кочерга); Він був страшний.. Здавалося, той Джім виглядом своїм усіх своїх противників в нокаут звалити може (Ліна Костенко).