-а, с.
1) Телевізійний пристрій, забезпечений змінними об'єктивами для огляду, спостереження.
2) Про автоматичну телекамеру, що дозволяє бачити об'єкти, недоступні для безпосереднього спостереження.
ТЕЛЕО́КО, а, с.
Телевізійна камера, що встановлюється у місцях масового скупчення людей (в метро, універмагах, універсамах та ін.).