ВИ́СОТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́сотати.
Коли батько і син, вкрай висотані денною працею, поверталися ввечері додому.., то вони не могли навіть вогню розпалити в жаровні, щоб зігріти свою юшку (Ю. Логвин);
На сухій, потрісканій землі лежало висотане життям легке тіло (Микита Чернявський).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до висотати.