ГОЛІА́Ф, а, ч.
1. Велетень, предмет величезного розміру (назва пов'язана з ім'ям біблійного велетня, переможеного у двобої пастухом Давидом).
Служили у Троян два брати, Із них був всякий голіаф: Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Котляревський);
Мені страх хочеться, голіафе, кинуть тебе ось тут на землицю столітній сосні під ноги! (О. Кобилянська);
Потужні панцирні голіафи, яких так важко було вразити в морській баталії, з фатальною періодичністю вибухнули в мирних бухтах (з наук.-попул. літ.).
2. Безхвоста земноводна тварина родини жаб, що зустрічається в Центральній Африці.
Жаба-голіаф – найбільша жаба у світі. Довжина її тіла (без задніх ніг) перевищує 25 сантиметрів, а вага досягає 3,5–5 кг (з наук.-попул. літ.);
Жаба-голіаф була виявлена на початку XX століття (із журн.).
3. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці.
Голіафи можуть досягати 80–100 г і є найважчими жуками у світі (з наук.-попул. літ.);
Голіафи – близькі родичі наших хрущів, однак значно крупніші за них (досягають 10 сантиметрів і більше в довжину) (з наук.-попул. літ.).
-а, ч.
1) За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом.
2) перен. Гігант.
3) Безхвоста земноводна тварина родини жаб.
4) Великий жук родини пластинчатовусих, поширений у Центральній Африці.
[holiaf]
ч.
goliat
1) бібл. Goliath
2) перен. (гігант) giant