ОБЛІ́ТУВАТИ

ОБЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., спец., рідко. 1. перех. Робити пробний політ, випробовувати у польоті. Облітати літак. 2. неперех. Вперше навесні вилітати з вулика (про бджолину сім’ю). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 528.