Значение слова "НЮХ" найдено в 95 источниках

НЮХ

НЮХ, -а, м.. 1. To же, что обоняние (у животных). У собак хороший н. 2.перен. Сообразительность, чутье (разг. шутл.). Унего н. на все новое.

Найдено 1 изображение:

Изображения из описаний на этой странице

найдено в "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"

нюх м. разг. 1) Обоняние. 2) перен. Сообразительность, чутье, смекалка.

найдено в "Русско-английском словаре"

нюх
м.
scent; (перен.) flair, scent
у него хороший нюх — he has a good nose

найдено в "Словаре синонимов"

нюх См. чувствительность пропадешь ни за нюх табаку... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. нюх шестое чувство, селезенкой чую, обоняние, чувствительность, чутье, интуиция, печенкой чую, инстинкт, спинным мозгом чую, сердцем чую, сообразительность Словарь русских синонимов. нюх 1. см. обоняние. 2. см. интуиция Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. нюх сущ. 1. • обоняние • чутье способность воспринимать запахи) 2. • чутье • интуиция • инстинкт Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. нюх сущ., кол-во синонимов: 14 • внутреннее чутье (1) • инстинкт (8) • интуиция (10) • обоняние (6) • печенкой чую (4) • селезенкой чую (3) • сердцем чую (3) • сообразительность (17) • спинным мозгом чую (3) • способность разбираться в людях (1) • способность разбираться в обстановке (1) • чувствительность (62) • чутье (14) • шестое чувство (4) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: внутреннее чутье, инстинкт, интуиция, обоняние, печенкой чую, селезенкой чую, сердцем чую, сообразительность, спинным мозгом чую, способность разбираться в людях, способность разбираться в обстановке, чувствительность, чутье, шестое чувство

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

НЮХ, ч.

1. род. у. Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи.

Майже в усіх ссавців, а також у багатьох порід риб і деяких комах нюх відіграє важливішу роль, ніж зір (з наук.-попул. літ.);

Почуття смаку тісно зв'язане з чуттям нюху (з навч. літ.);

– У вовка .. нюх дуже гострий, і він за п'ять кілометрів чує рушницю (П. Козланюк).

2. род. у, перен., розм. Проникливість, інтуїція, хист.

Нюх підказував Сагайдачному, що зроблено це навмисне (З. Тулуб);

Дещо іронічно ставлячись до свого чоловіка вдома, вона вірила в його талант і нюх інженера (Ю. Шовкопляс);

Якийсь особливий розвідницький нюх мав цей стрункий, підтягнутий вояка (М. Стельмах).

3. род. а, перен., розм. Ніс, ніздрі.

Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Коцюбинський).

4. род. у, заст. Невелика кількість чого-небудь (перев. тютюну), призначена для винюхування за один раз.

І всміхнувсь Микита стиха, Нюх табаки взяв і чихав (І. Франко);

– Знай, друже, такої мізерної душі, як твоя, в мене і послідній хлопець за нюх кабаки не озьме [візьме] (Г. Квітка-Основ'яненко).

О́ргани ню́ху див. о́рган.

◇ Відчува́ти (чу́ти) / відчу́ти (почу́ти) ню́хом (но́сом) див. відчува́ти;

Ма́ти нюх див. ма́ти²;

Ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́) див. поню́шка;

Ню́хом (но́сом) чу́ти / почу́ти див. чу́ти;

(1) Соба́чий нюх у кого – хто-небудь має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти, знаходити і т. ін. щось приховане, таємне.

[Циганка (вибігла на ґанок, озираючись):] І сьогодні Герцик увесь день зорить за мною .. О, у нього собачий нюх!.. (М. Кропивницький).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

відчу́ти (почу́ти) ню́хом. Підсвідомо здогадатися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому (обер-лейтенантові) нюхом він відчув, що перед ним були свої (І. Цюпа); Нюхом старого розвідника Денис Бараболя відчув, що органи ДПУ напали на його слід (М. Стельмах); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко). ма́ти нюх, жарт. Добре орієнтуватися в будь-якій ситуації, в різних обставинах. — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний). ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський); (Бичок:) А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький); Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало); // зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. Не зрозуміло як; марно. А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь). ню́хом чу́ти / почу́ти що. Підсвідомо здогадуватися про щось, передбачати що-небудь. Абдулаєв, Митяй і Тимко повзуть далі. Абдулаєв нюхом чує, що в хаті хтось є (Григорій Тютюнник); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко). но́сом чу́ти. — Я носом чую її підступи та підкопування під нас,— говорила писарша (І. Нечуй-Левицький); Підлість чую носом (Р. Іваничук). соба́чий нюх у кого. Хто-небудь має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти, знаходити і т. ін. щось приховане, таємне. (Циганка (вибігла на ґанок, озираючись):) І сьогодні Герцик увесь день зорить за мною .. О, у нього собачий нюх!.. (М. Кропивницький).

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

НЮХ, у, ч. 1. Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи. Майже в усіх ссавців, а також у багатьох порід риб і деяких комах нюх відіграє важливішу роль, ніж зір (Наука.., 4, 1963, 42); Почуття смаку тісно зв’язане з чуттям нюху (Шк. гігієна, 1954, 60); — У вовка.. нюх дуже гострий, і він за п’ять кілометрів чує рушницю (Козл., Сонце.., 1957, 130); // розм. Ніс, ніздрі. Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Коцюб., І, 1955, 237). О́ргани ню́ху — органи чуття у людини і тварин, що служать для сприйняття і розрізнення запахів. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32). 2. перен., розм. Проникливість, інтуїція, хист. Нюх підказував Сагайдачному, що зроблено це навмисне (Тулуб, Людолови, І, 1957, 346); Дещо іронічно ставлячись до свого чоловіка вдома, вона вірила в його талант і нюх інженера (Шовк., Інженери, 1956, 220); Якийсь особливий розвідницький нюх мав цей стрункий, підтягнутий вояка (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 850). ◊ Ню́хом відчува́ти (відчу́ти, почу́ти і т. ін.) — підсвідомим чуттям дізнаватися, здогадуватися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому нюхом він відчув, що перед ним були свої (Цюпа, Назустріч.., 1958, 139); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (Коп., Як вони.., 1948, 20); Соба́чий нюх див. соба́чий. 3. заст. Невелика кількість чого-небудь (перев. тютюну), призначена для винюхування за один раз. І всміхнувсь Микита стиха, Нюх табаки взяв і чихав (Фр., XII, 1953, 70); — Знай, друже, такої мізерної душі, як твоя, в мене і послідній хлопець за нюх кабаки не озьме [візьме] (Кв.-Осн., II, 1956, 243). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 457.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПОНЮ́ШКА розм. (невелика кількість тютюну, признач. для винюхування за один раз), ПО́НЮХ розм., НЮХ заст. Брався за все, а зробив, певне, чи не понюшку тютюну... (М. Рудь); Очевидно, ці залізничники ..продадуть за понюх табаки кого вгодно (В. Еллан); Нюх табаки взяв (Микита) і чихав (І. Франко).

ПРОНИ́КЛИВІСТЬ (здатність глибоко розуміти суть чого-небудь, правильно оцінювати щось тощо), ГЛИБИНА́, НЮХ розм., НЮ́ХАЛО розм. рідше; ІНТУЇ́ЦІЯ (здатність несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось). Проникливість і вимогливість талановитого критика — це те, чого шукає автор справжній, який хоче побачити себе у правдивому віддзеркаленні (Є. Сверстюк); Скільки винахідливості і глибини ховалося в його думках!.. (Л. Смілянський); — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний); — Ви не тямите справжньої поезії села, ..ви вже потроху втрачаєте саме нюхало, що здатне зрозуміть дух сільської поезії (І. Нечуй-Левицький); Всю свою набуту роками обережність думки, витонченість інтуїції змобілізував Лобода (О. Гончар). — Пор. 1. пони́кливий.

найдено в "Толково-фразеологическом словаре Михельсона"

(иноск.) — чуткость, смекалка

Ср. Нюх потерял? И я тебе скажу, как Кречинский Расплюеву: гончая ты собака, а чутья у тебя нет!

А.А. Соколов. Тайна. 4.

Ср. Нюх потеряли наши дельцы, совсем нюх потеряли. Да это и хорошо, мы работать будем.

Там же.

Ср. Такая барыня (баба-жох) — без красоты, кое-чего начитавшаяся, с нюхом, с ловкостью и при видном муже или друге может сплотить целый кружок. В делах это — все!

П. Боборыкин. Из новых. 3, 3.

Ср. Avoir du nez — нюх иметь.

См. нос хорош.

См. жох.

Синонимы:

внутреннее чутье, инстинкт, интуиция, обоняние, печенкой чую, селезенкой чую, сердцем чую, сообразительность, спинным мозгом чую, способность разбираться в людях, способность разбираться в обстановке, чувствительность, чутье, шестое чувство

найдено в "Большом словаре русских поговорок"

На нюх чего. Пск. О небольшом количестве чего-л. СПП 2001, 58.

Ни за нюх табака (табаку). Разг. Устар.; Волог., Пск., Сиб. Совершенно напрасно, зря, незаслуженно. Ф 1, 337; СВГ 6, 115; СПП 2001, 58; СРНГ 21, 213.

Отморозить (потерять) нюх. 1. Жарг. мол. Перестать понимать что-л., разбираться в чём-л. Вахитов 2003, 142. 2. Переоценить свои силы. Максимов, 279.

Попутать нюх. Жарг. мол. 1. Перестать подчиняться кому-л. 2. Обнаглеть. Максимов, 279.

Ни нюху ни духу о ком, о чём. Разг. Устар. Ирон. Никаких известий, сведений нет о ком-л., о чём-л. Ф 1, 337.

Синонимы:

найдено в "Толково-фразеологическом словаре Михельсона (ориг. орф.)"

Нюхъ (иноск.) чуткость, смекалка.

Ср. Нюхъ потерялъ? И я тебѣ скажу, какъ Кречинскій Расплюеву; гончая ты собака, а чутья у тебя нѣтъ!

А. А. Соколовъ. Тайна. 4.

Ср. Нюхъ потеряли наши дѣльцы, совсѣмъ нюхъ потеряли. Да это и хорошо, мы работать будемъ.

Тамъ же.

Ср. Такая барыня (баба-жохъ) — безъ красоты, кое-чего начитавшаяся, съ нюхомъ, съ ловкостью и, при видномъ мужѣ или другѣ, можетъ сплотить цѣлый кружокъ. Въ дѣлахъ это — все!

П. Боборыкинъ. Изъ Новыхъ. 3, 3.

Ср. Avoir du nez — нюхъ имѣть.

См. Нос хорош, тонок.

См. Жох.

Синонимы:

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z