ШВОРІНЬО́К, нька́, ч.
Зменш. до шво́рінь.
Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Григорій Тютюнник).
-нька, ч.
Зменш. до шворінь.