ПИВНИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до зберігання або споживання пива.
Пивна зала переповнена вщерть (М. Ю. Тарновський);
За стойкою сиділа жінка трактирника Палівця і тупо дивилася на пивні крани (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
// перен. Який буває при оп'янінні.
Реготався [Осмульський] своїм грімким пивним басом, коли його партнери валилися під стіл або, вийшовши на ринок, падали, як снопи (І. Франко).
2. у знач. ім. пивна́, но́ї, ж. Те саме, що пивни́ця.
У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою, дим тютюнових ерзаців плавав шарами (Ю. Яновський);
[Ганджа:] Бувало, зайду у пивну, вихилю кухлів сім (Ю. Мокрієв).
-а, -е.
Стос. до зберігання або споживання пива. || перен. Який буває при оп'янінні. Пивні дріжджі.
••
Пивна дробина — відхід пивоварного виробництва; містить залишки зерна ячменю.
Beer (attr.)
пивний бар — pub, bar
пивний кухоль — ale pot, beer mug
пивні дріжджі — beer (brewer's) yeast
[pywnyj]
прикм.
piwny
пивний бар — piwny bar
【形】 啤酒的