ПОЛОТНО́, а́, с.
1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення.
Яка пряжа, таке й полотно ляже (прислів'я);
Стара економка .. винесла з покоїв сувій полотна (І. Нечуй-Левицький);
– Буде ж у нас лазарет .. Так я оце на полотно дивлюсь. Як ти гадаєш, Іване: згодиться на бинти? (О. Гончар);
В'язальний цех готував з тієї [капронової] нитки синтетичне шерстяне полотно (В. Козаченко);
* Образно. Зимовий вечір усе ткав і ткав над селом свої полотна, і вони ніжно спадали з невидимих верстатів на прихоплену морозцем землю (М. Стельмах);
* У порівн. А он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно (Т. Шевченко);
* Образно. * У порівн. Юля стояла під повіткою, .. бліда як полотно (Григорій Тютюнник).
2. Те саме, що поло́тнище 2.
Над Дніпром .. Здіймався пам'ятник герою, Іще прикритий полотном (М. Нагнибіда);
// У живопису – шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою).
Пекарня була залита таким ясним світом, що полум'я в печі тільки червоніло, буцім намальоване на полотні (І. Нечуй-Левицький);
Перші мазки лягають на полотно, і Степан Васильович приємним тенорком тихенько наспівує (М. Стельмах).
3. Картина художника (звичайно на тканині).
З полотна дивились .. змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський);
Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах (О. Ільченко);
Повернувшись у Росію, Брюллов протягом багатьох років (1836 –1843) працює над великим полотном “Осада Пскова” (з наук. літ.);
// Літературний або музичний твір, який зображує широку картину чого-небудь.
“Тарас Бульба” М. В. Лисенка – монументальне епіко-героїчне патріотичне полотно про боротьбу українського народу проти польсько-шляхетських загарбників (з наук. літ.).
4. Проїзна поверхня залізничної, автогужової та ін. дороги.
За насипаним полотном залізниці стримів Солом'янський шпиль (І. Нечуй-Левицький);
Марія глянула під ноги на полотно шосе і нічого примітного не побачила (Ю. Смолич);
Вилетів на полотно красень-паровоз, тягнучи за собою зелені запилені вагони (В. Собко);
На центральних вулицях міст трамваї тепер майже не курсують, значно вивільнивши полотно дороги (з газ.).
5. спец. Складова частина якого-небудь механізму, що має вигляд стрічки, смуги.
Транспортувальне полотно з людською бережливістю і акуратністю несло колосся в приймальну камеру молотарки (з газ.).
6. спец. Плоска тонка частина якого-небудь інструмента, знаряддя і т. ін.
Полотно пилки завжди тримають перпендикулярно до різаної площини (з наук. літ.);
Складається ножівка з рамки – суцільної або розсувної і ножівкового полотна, закріпленого в рамці (з навч. літ.).
7. Одна з двох половин дверей, воріт і т. ін.; стулка.
У Києві вже зроблені перші кроки по впровадженню нового засобу облицювання дверних полотен (з наук.-попул. літ.).
(1) Доро́жнє (земляне́) полотно́, спец. – споруда із ґрунтів, гравію або каміння, яка служить основою залізничної колії або автогужової дороги.
Крутість укосів земляного полотна залежить від роду ґрунту, висоти насипу і глибини виїмки (з наук. літ.);
Зблі́днути (побілі́ти, поблі́днути) як полотно́ (кре́йда, смерть, стіна́ і т. ін.) див. зблі́днути.
△ (2) Гребі́нне полотно́ – найгрубіша полотняна тканина.
Ще будучи дитиною, моя бабуся пряла кужіль, працювала на ткацькому верстаті, щоб зробити гребінне полотно, а з нього пошити сорочку, штанці братикам (з мемуарної літ.);
Гребінне полотно найкраще підходить для вишиванок (з наук.-попул. літ.).
(3) Як полотно́ (кре́йда, смерть, стіна́, ху́стка і т. ін.), зі сл. збліднути, побіліти і т. ін. – зробитися дуже блідим.
– Я – злодійка!? – вимовила стара... Зблідла як хустка, і очі їй засяли, і сльози покотились (Марко Вовчок);
Василина зблідла як смерть, стояла, згорнувши руки, і трусилась (І. Нечуй-Левицький);
Вона зблідла як полотно, й золоті брови її тепер здавалися темно-бронзовими (В. Собко);
Довговиде, з чорним серпом вусів обличчя зблідло як крейда, оросилося потом (М. Малиновська);
Озирнувшись, Копитко побачив, що Новицький зблід як стіна (В. Хрущак).