СТОГОКЛА́Д

СТОГОКЛА́Д, а, ч. Сільськогосподарська машина для складання сіна, соломи та необмолочених снопів у стоги. Складають сіно в стоги з допомогою кранових та елеваторних стогокладів (Колг. енц., II, 1956, 47); Збирання копиць соломи і транспортування їх проводять.. навісними волокушами, а скиртування — стогокладом (Колг. Укр., 7, 1961, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 724.