КЛОУНСЬКИЙ

КЛО́УНСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до кло́ун 1.

Музика, не виходячи з границь артизму, не роблячися клоунською еквілібристикою, може панувати над дуже широкою скалею [діапазоном] явищ зверхнього і нашого внутрішнього світу (І. Франко);

– Авжеж! Я – клоун-фокусник Рудольфо! – сказав він, скинув піджак, під яким виявився барвистий клоунський одяг (В. Нестайко);

Біля ліжка Анатолій раптом втратив рівновагу, виконав дивний клоунський кульбіт і сів (А. Кокотюха).

2. перен. Комічно-безглуздий, блазенський.

– Тут хата горить, а ви показуєте клоунські штучки, щоб людей відтягнути від пожежі (Ірина Вільде).

[kłounskyj]

прикм.

klownowski