ХЛАМАТИ, МАЮ, ЄШ,

Хламати, маю, єш, гл. Съ жадностью ѣсть. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка і кабанчик і давай похапцем хламати зерно. Мир. ХРВ. 9. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 400.