УБОЖЕСТВО

БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил., ЗЛИДНО́ТА підсил., НУЖДА́ підсил., МІЗЕ́РІЯ підсил. рідше, БІДНОТА́ підсил. розм., БІДО́ТА підсил. розм., УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) підсил. заст., ХАРПА́ЦТВО підсил. рідше, ЖЕБРА́ЦТВО підсил. рідше, БІДА́ЦТВО рідко, ЗЛИДА́РСТВО підсил. рідко. Перше гарне вражіння зникло: вона придивилася краще до хатини; вона завважила те, що не кинулося їй у вічі першої хвилини, і бідність та нестатки стали визначатися ще дужче, ніж охайність та щирість господарки (Л. Яновська); — Нам, поколінню, за яким фронти і недостатки, природно було бажати, щоб хоч діти наші виростали серед краси і комфорту (О. Гончар); — Куди не глянь — кругом злидні та недостачі, хата валиться — пустіє: упаде коли-небудь оселя — придушить... (Панас Мирний); Весь час (дружина) озиралася, чи все в домі гаразд, чи не помічають гості убогості їхнього життя (І. Ле); У Франції переслідується одверте жебрацтво. Але голод і убозтво змушують іти на хитрощі, а іноді і на приниження, гірше за випрошування милостині (П. Панч); Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні (Панас Мирний); І досада на свою злиденність, і заздрість на Власова багатство мучили його (Панас Мирний); Довго рилися (гайдамаки) в шматті і, сердиті, кинули врешті. — Злидота така, нічого й потягти! — сердито грюкнув один віком і лайнувся зло (А. Головко); Хто у службі не бував, той і нужди не видав (прислів'я); Одні (робітники) оповідали про свою домашню мізерію, про сварки в родині (І. Франко); Кругом нас неправда, горе і біднота, аж серце стискає від гіркої муки (М. Коцюбинський); Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (А. Кримський); — Про те, щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку.., — про те нині нема що й думати. Жебрацтво та й годі! (І. Франко); На весь кишлак, як правило, один чи два ішани-куркулі... Вони князьками почувалися серед цього загального злидарства (І. Ле).

НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. рідше (збірн. — про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯ зневажл., ЧЕРВ'Я́К зневажл., НЕПО́ТРІБ зневажл., БАРАХЛО́ зневажл., лайл., ВИ́ШКРЕБОК лайл., НЕПОТРЕ́БСТВО збірн., заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди); УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); — Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); — Без неї (матері) ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); (Котовський:) Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв'як, марная порошина. Життя моє — листок, що ріс і зв'яв (І. Франко); — Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в'язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); — О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). — Пор. ніщо́.

УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО), а, с., заст.

1. Убозтво, убогість, бідність.

– А я ж прожила свій вік за панщини, в убожестві... (І. Нечуй-Левицький);

– Той же зоставсь ув убожестві, а йому фортуна на війні послужила, у старшину, у значне козацтво ускочив (П. Куліш);

Чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами (Панас Мирний);

То місячне сяйво одягає його [село] у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (М. Стельмах);

Вбожество нашого знання нам сумнівом серце турбує: Як учинилося те, що споруда всесвітня постала, Як і коли їй настане кінець – і чи довго ще можуть Стіни всесвітні витримувать буйних стихій колотнечу? (М. Зеров).

2. розм. Про бідну людину.

– Боже мій! Я одразу догадалась!.. Запросив якесь убожество!.. (Марко Вовчок);

// зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину.

Коли він [Іван] не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона [Антоніна] робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський).

1) (физический недостаток) baldadura f, baldamiento m, defecto físico

2) (нужда) pobreza f, indigencia f, miseria f

3) перен. mezquindad f, ruindad f