БЛІДАВИЙ

БЛІДА́ВИЙ, а, е.

Трохи, злегка блідий; блідуватий.

Нічна темінь здриґнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Ю. Смолич);

У Жуля втомлені очі, сітка дочасних зморщок під ними, блідаве обличчя і глухуватий голос (з публіц. літ.).

[blidawyj]

прикм.

bladawy

див. блідий