Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
ТАРА́Н, а́, ч.
1. Старовинне знаряддя у вигляді колоди з металевим наконечником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці під час облоги.
Приставив [Турн] тарани до брами, В ворота зачали гатить (І. Котляревський);
Ударами таранів, тобто важких колод, підвішених на ланцюгах, воїни [римські] руйнували мури ворожих міст (з навч. літ.);
В Тирново казковім і тепер На камінні видно давні рани, Де гриміли варварів тарани (П. Воронько);
* У порівн. Він .. держав його [Бурунду] в запасі на найтяжчу, рішучу хвилю, немов непоборний залізний таран (І. Франко);
Юрмою посунули [хлопи] до виходу, розвалюючи, мов таран, панське стовпище в проході і в дверях (П. Колесник);
Розчахнулися, ніби в них вдарили міцним дубовим тараном двері, затремтіла, розсипалась на друзки тиша кабінету (Ю. Мушкетик);
Наче водяний таран ударили вони (хвилі) в узбережжя Яви і Суматри, змиваючи і знищуючи населені пункти (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Про кого-небудь, хто діє рішуче, не зупиняючись перед будь-якими перешкодами.
Рушили в невідому путь бронепоїзди – ці грізні тарани революції (О. Гончар).
3. військ. Удар гвинтом або корпусом літака (танка, корабля тощо) по ворожому літакові (танкові, кораблеві й т. ін.); застосовується як бойовий засіб здебільшого тоді, коли не стає боєприпасів.
4. мор. Зміцнена підводна носова частина бойового корабля, якою завдають удару по ворожому кораблю.
5. військ. Ударна група бойових машин для здійснення прориву фронту.
На шляху танкового тарана неодмінно створювався нездоланний бар'єр могутнього артилерійського й танкового вогню. Всі наполегливі спроби гітлерівців прорвати зовнішнє кільце в смузі нашого фронту зазнали краху (з публіц. літ.).
6. розм. Довбня, якою товчуть піджарене насіння в ступі олійні, видавлюючи олію; товкач.
Велів [Турн] везти зо всіх олійниць, Де тільки єсть, із воскобійниць [воскобоєнь], Як можна швидше тарани (І. Котляревський);
Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (П. Гулак-Артемовський).
7. діал. Шрам від віспи.
Хоч тарани на виду, але маслак до ладу (Номис).
△ (1) Гідравлі́чний тара́н – технічна споруда для подавання води нагору.
У тих місцях, де є перепад води, рекомендується застосовувати для її подавання гідравлічний таран, що являє собою автоматично діючий водопідйомник (з наук. літ.).