СЕСТРА

СЕСТРА, Раяйоки, река в Ленинградской обл. РСФСР. Дл. 74 км, пл. басс. 393 км². Течёт по Карельскому перешейку; до нач. 18 в. впадала в Финский зал. После сооружения плотины для нужд Сестрорецкого оружейного завода (см. Сестрорецкий инструментальный завод) образовалось водохранилище - Сестрорецкий Разлив (оз. Разлив) пл. 10,6 км², глуб. до 2 л, в к-рый стала впадать С. От Финского зал. оз. Разлив отделено грядой песчаных дюн; излишки воды сбрасываются в Финский зал. по протоке дл. 4,8 км. По С. в 1918-40 проходила граница СССР и Финляндии. См. также ст. Разлив.

СЕСТРА, река в Московской обл. РСФСР (частью по границе с Калининской обл.), левый приток р. Дубны (басс. Волги). Дл. 138 км, пл. басс. 2680 км². Берёт начало из Сенежского оз., в ниж. течении проходит под каналом им. Москвы. Питание преим. снеговое. Ср. расход воды в 38 км от устья 9,9 м³/сек. Замерзает в ноябре - нач. января, вскрывается в конце марта - апреле. Осн. приток - Яхрома (прав.). На С.-г. Клин.

СЕСТРА́, и́, ж.

1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері.

Добро́, у кого є госпо́да, А в тій госпо́ді є сестра Чи мати добрая (Т. Шевченко);

Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (І. Нечуй-Левицький);

В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром. Батьки й матері прощалися з дітьми, чоловіки з жінками, брати з сестрами (О. Довженко);

* У порівн. Не нянькою була Оленка в панії.., а рідною сестрою (П. Куліш);

– Я ж люблю Зоню, як рідну, як сестру! (Леся Українка);

// перен. Що-небудь близьке, споріднене.

Сила і спритність, кажуть, – рідні сестри. Де одна не впорається, там друга прийде на підмогу (С. Добровольський);

Я не все тоді зрозумів з його слів. Але відчував, що є правда у тому кожному слові, і за ту правду любив. Недаром же кажуть: любов – правді сестра (І. Муратов).

2. Жінка, яку єднають з ким-небудь спільні інтереси, прагнення, спільне становище і т. ін.

Обплітали його білі, худенькі руки визволених сестер, чешок і словачок, котрих подоляк навіть не встигав запам'ятати в обличчя (О. Гончар).

3. Ласкаве звертання до сторонньої особи жіночої статі (перев. однакового віку з тим, хто звертається).

– Ідіть, сестро, до Семена, йдіть, любо! Вам буде краще (М. Коцюбинський);

– Може, сестро, взяти собі хустку! – сказала молодиця до однієї дівчини (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Ой бандуро, рідна сестро, Золотії струни! Вложи в неї моє серце, Високії думи (П. Куліш).

4. також у сполуч. зі сл. медична, санітарна. Особа середнього медичного персоналу в лікувальних закладах.

Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (О. Довженко);

Коридором тихо забігали медичні сестри й санітарки (В. Кучер);

У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (В. Сосюра).

5. Член жіночого релігійного братства; черниця.

Сестра Аркадія, скромно спустивши вії над пісним видом, спішилась до матушки з букетом троянд (М. Коцюбинський);

Вона довго не насмілювалась постукати у браму монастиря сестер василіанок по вулиці Сапеги (Ірина Вільде).

(1) Сестра́ у пе́рших – дочка дядька або тітки;

(2) Зве́дена сестра́ – яка доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима;

(3) Моло́чна сестра́ – дочка годувальниці стосовно вигодуваних нею чужих дітей, а також ці діти стосовно дочки годувальниці;

(4) Назва́на (нарече́на) сестра́ – та, з якою хто-небудь побратався;

(5) Патрона́жна сестра́ – медична сестра, яка обслуговує хворих і немовлят у них удома;

(6) Сестра́ милосе́рдя , заст. – медична сестра.

– Я сиджу біля нього [Миколи Федоровича]. Замість сестри милосердя (І. Франко);

І віднесли в шпиталь зомлілую дівчину. І прийняли її там сестри милосердні (Леся Українка);

Шовкун так тихо, обережно вклав огрядного бійця, що той .. навіть подякував. – Вам би милосердною сестрою бути, – кволо промовив він Шовкунові (О. Гончар);

(7) Ста́рша сестра́ – медична сестра, одним із обов'язків якої є стежити за роботою середнього і молодшого медичного персоналу.

Оксана Пилипівна .. вже років двадцять жила вдовою і працювала старшою сестрою в одній із міських лікарень (В. Козаченко);

(8) Сестра́ у дру́гих – дочка двоюрідного дядька або тітки.

Троюрідна сестра російського літературного критика Д. І. Писарєва. Була знайома з Т. Шевченком, П. Кулішем, М. Костомаровим, І.Тургенєвим, Жулем Верном (з наук. літ.);

В коло перекладачок потрапила і сестра у других Опанаса Васильовича – Катруся Керстен (з наук.-попул. літ.);

(9) Хреще́на сестра́ – та, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір;

(10) Христо́ва сестра́ – черниця; затворниця.

Ще сили “господньої” вистачає, щоб прогодувати триста чоловік христових сестер і прогодувати, хоч і “скудно”, але так, щоб можна все-таки і хвалу всевишньому сильним голосом поперти... (Остап Вишня).

△ (11) Меди́чна сестра́ – особа, яка належить до середнього медичного персоналу в лікувальних закладах.

Швидко, майже без слів працювали лікар і медичні сестри (С. Журахович).

◇ (12) Ва́ша сестра́ – всі жінки, жіноцтво.

Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав – хо-хо! Так у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Г. Хоткевич);

Як брат з сестро́ю див. брат.