СТІ́НКА, и, ж.
1. Те саме, що стіна́.
Лобом стінки не проб'єш (прислів'я);
Дарка .. білила стінку близько вікна (Леся Українка);
Ліворуч .. мали бути гаражі. Це Сахно добре знала з генерального плану маєтку, що висів на стінці в кабінеті доктора Гальванеску (Ю. Смолич);
Атмосфера Землі ставить електричну стінку на шляху довгих радіохвиль, що надходять від Сонця (з наук.-попул. літ.);
Перед самою перервою було призначено штрафний удар у бік воріт господарів поля. Кияни вишикували стінку захисників (з наук.-попул. літ.).
2. Бічна сторона якого-небудь вмістища, порожнистого предмета.
В мішках .. танцювали останній свій танець налякані поросята, випираючи стінки своєї темниці (М. Коцюбинський);
По стінці відра задзвеніли струмені молока (С. Чорнобривець);
Полімерні плівки застосовують і для покриття стінок каналів та водойм (з газ.);
// Оболонка, покриття якого-небудь внутрішнього органа, порожнини тіла або клітини рослини.
Залози, що знаходяться в стінках шлунка, виконують дуже важливі функції: виділяють соляну кислоту (з наук. літ.);
Фізкультурники з слабшою черевною стінкою обв'язують поперек широким ремінцем (з наук.-попул. літ.);
Стінки кровоносних судин.
3. розм. Набір шаф, які розміщуються вздовж стіни.
Так я розгадував Марію з її трикімнатною квартирою, з видом на Дніпро, югославською стінкою, килимами, красивими дрібничками та чоловічими капцямі сорок четвертого розміру (Ю. Мушкетик).
(1) Шве́дська сті́нка – драбини для гімнастичних вправ.
Він стояв біля шведської стінки, уважно розглядаючи нових студентів (В. Собко).
◇ До сті́нки (рідко му́ру) поста́вити див. поста́вити¹;
На стіну́ (на сті́ни, на сті́нку і т. ін.) лі́зти / полі́зти див. лі́зти;
(2) Ні́би горо́хом си́пати об сті́нку (д) див. си́пати;
Притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) див. притиска́ти;
Става́ти / ста́ти до сті́нки див. става́ти;
Ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру) див. ста́вити;
(3) [Як] за сті́нкою (зі сл. жи́ти і т. ін.) – жити, тримаючись осторонь від інших людей.
Молоді живуть за стінкою. Ані їх у людей, ані в їх людей не видно (Марко Вовчок);
Як за стіну́ (сті́нку) засу́нутися див. засо́вуватися;
Як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом об (у) стіну́ (сті́нку) див. горо́х.
-и, ж.
1) Те саме, що стіна.
••
Ставити до стінки (під стінку) — розстрілювати.
Хоч голову об стінку {бий (розбий і т. ін.)} — про неможливість що-небудь зробити, про непереборні перешкоди.
{Як} за стінкою жити — жити, тримаючись осторонь від інших людей.
2) Бічна сторона якого-небудь вмістища, порожнистого предмета. || Оболонка, покриття якого-небудь внутрішнього органа, порожнини або клітини рослини. Стінки кровоносних судин.
3) Комплект корпусних меблів (шафи, сервант і т. ін.).
4) Один з прийомів футбольної, хокейної і т. ін. гри, коли гравці шикуються перед воротами плече до плеча, мов би утворюючи стіну, перешкоду.
••
Розіграти стінку ; Зіграти в стінку — про один з прийомів у футболі, хокеї і т. ін., коли послані одним гравцем іншому м'яч або шайба повертаються до нього ж, наче відскочивши від стіни.
1) wall
бокова стінка тех. — cheek
задня стінка тех. — backplate
стінка виробки — гірн. rib, wall
водобійна стінка гідр. — baffle plate
стінки кровоносної судини — фізіол. the walls of the bloodvessel
2) (посудини) wallside
3) мор. seawall
4) в спол.
шведська стінка спорт. — ribstails
[stinka]
ж.
ścianka
Сті́нка, -нки, -нці; сті́нки, -нок