БРО́НЗОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до бро́нза 1.
Бронзовий полиск;
// Зробл. з бронзи.
– Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні дівчата (І. Нечуй-Левицький);
Славний той міст знаменитими чотирма вороними бронзовими кіньми (Остап Вишня);
Ляля перевела погляд на бронзове погруддя Гоголя (О. Гончар);
Похитується вогонь свічок у бронзових канделябрах (М. Слабошпицький).
2. перен. Який має колір бронзи; золотисто-коричневий.
Гаряче світло грало на запеченому бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки (М. Коцюбинський);
Труда непорозуміло дивиться великими бронзовими очима на сестру: що ж тут страшного такого? (В. Винниченко);
Цвітуть діти, ростуть з молодняком дубовим, бронзові шиї, очі блищать, як спілі вишні після дощу (М. Хвильовий);
Гафійці років вісімнадцять-дев'ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).
КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий); РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко); Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко); Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський); Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в'ється по степу шлях битий (Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев'ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).
-а, -е.
1) Прикм. до бронза 1). || Зробл. з бронзи.
2) Який має колір бронзи; золотисто-коричневий.
••
Бронзовий вексель — вексель, який не має майнового забезпечення і видача якого має на меті штучне збільшення боргів особи у разі його неспроможності.
Бронзовий вік — період в історії людства, коли поряд із кам'яними були поширені вироби з бронзи.
Бронзова хвороба мед. — хвороба надниркових залоз, що викликає бронзове забарвлення шкіри.
Бронзовий призер — власник бронзової медалі за третє місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін.
Bronze (attr.); (про колір) bronzed
бронзовий вік — the Bronze Age
бронзовий призер — bronze medallist
бронзова медаль — bronze medal
бронзова хвороба — Addison's disease, bronzed skin, suprarenal melasma
[bronzowyj]
прикм.
1) brązowy техн.
2) brązowy
Бро́ндзовий і бро́нзовий, -ва, -ве
【形】 青铜的