ТІНИ́СТИЙ (такий, де багато тіні, де переважає тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ЗАТІ́НЕНИЙ, ТІННИ́Й розм., ХОЛОДКУВА́ТИЙ розм. Це була тіниста стежка, де було вогко навіть в посуху (М. Грушевський); Багато струмків дзюркоче по тінявих ущелинах (О. Гончар); В затінених вологих місцях тихо коливались білі воскові чашечки конвалій (О. Донченко); Зелені строї, Світла хода — Марив тобою В тінних садах (П. Усенко); Сонце справді посунулося по небу, і єдине холодкувате місце в "саду" зникло (Б. Грінченко).
ХОЛОДКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
Тінистий, тінявий.
Сонце справді посунулося по небу, і єдине холодкувате місце в “саду” зникло (Б. Грінченко).
-а, -е, діал.
Тінистий.
Холодкува́тий, -та, -те