ОБСЛО́НА

ОБСЛО́НА, и, ж., діал. Оболонка. Але ж, леліючи в темній обслоні Сочні зерняточка, знає стебло, Що на будуще воно принесло Но́ве, багатше життя в своїм лоні (Фр., X, 1954, 59); Із гнилих обслон обдертий цвіт буйніше зацвіте (У. Кравч., Вибр., 1958, 65). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 580.