МОНОГА́МНИЙ

МОНОГА́МНИЙ, а, е. Стос. до моногамії; одношлюбний. Як моногамні тварини, вовки живуть сім’ями (Наука-,2,1959,46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 795.