Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
КЛОА́КА, и, ж.
1. Підземний канал для відведення нечистот у місті; підземний стік.
У Римській імперії клоаки спочатку будували для зливання вод із місцевих боліт (з наук.-попул. літ.).
2. перен., зневажл. Про забруднене, запущене із санітарного погляду місце, приміщення і т. ін.
Ми [арештанти] ж тут живемо в клоаці (І. Франко);
На пiвдвору – клоака, криваве дизентерiйне багно (О. Гончар);
Туга убогості, руйнації дихала в тісних, завалених сміттям і кінським послідом провулках; пишний патриціанський фасад раптом змінився брудною клоакою (Р. Іваничук);
// Про аморальне, нікчемне, розпусне суспільне середовище.
Я відчуваю полегкість і якесь сумне задоволення від того, що рвуться мої останні зв'язки з цією клоакою дворушництва, страху, плазування й нечесного кар'єризму! (Б. Антоненко-Давидович).
3. анат. Вивідний отвір, спільний для кишківника й сечостатевих органів у птахів, плазунів, земноводних, деяких риб і ссавців.
Стінки клоаки вистелені багатошаровим епітелієм (з наук. літ.);
У хребетних тварин сечові та статеві протоки відкриваються в клоаку (з навч. літ.).