БАТІ́Г, тога́, ч.
1. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга.
Батога з піску не сплетеш (прислів'я);
Кілька разів Кармалюка арештовували, били батогами і засилали в Сибір (В. Кучер);
* Образно. Вже швидко весна, і під золотими сонячними батогами доведеться морозам знітитись, збавити пихи і, врешті, ганебно втекти на далеку північ (І. Кириленко);
* У порівн. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (М. Стельмах).
2. перен. Стебло виткої або сланкої рослини; огудина.
Кущі калини та орішника [горішника] порозпускали тонкі гілки аж додолу. Березка, хміль укривали їх своїми довгими батогами (Панас Мирний);
Численні сорти огірків відрізняють за скоростиглістю і довжиною батогів (з наук. літ.).
Да́ти батога́ див. дава́ти.
△ (1) Петрі́в баті́г – багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових із синіми квітками і довгим стеблом, з коріння якої виготовляють сурогат кави; цикорій.
Підбирала [дівчина] один колір до другого, сплітала докупи [квіти], перев'язуючи гнучкими петровими батогами (Панас Мирний);
Цвіли над шляхом петрові батоги, зоріли ромашки, а з гущавини придорожнього жита виглядали соромливі волошки (І. Цюпа);
На тихій галявині навзаводи пнулися рослини до сонця. І всіх перемагав петрів батіг, він з високої гнучкої стеблини озирав галявину блакитними жаринами своїх квітів (Є. Гуцало).
◇ З-під па́лиці (з-під па́лки, з-під батога́) див. па́лиця;
Полі́тика батога́ і пря́ника див. полі́тика;
(2) Як баті́г на мотови́ло, зі сл. схожий, ірон. – уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не схожий.
Тепер уже всі [хлопці] глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються. Справді ж бо – схожий Микола на вихователя, як батіг на мотовило (Ю. Збанацький);
Як (мов, ні́би і т. ін.) батого́м (батіжко́м, з батога́, з бича́) трі́снув (ля́снув, тря́снув і т. ін.) див. трі́скати;
(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) батого́м по калю́жі – все даремно, безрезультатно.
– Так і знав! Скільки говорив: не бери! Як батогом по калюжі. А тепер ось маєш (із журн.);
Як (мов, ні́би і т. ін.) батого́м сікну́ти (сікону́ти) див. сікну́ти;
(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) з кло́ччя баті́г, ірон.:
а) поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чого-небудь; ніякий.
З тебе герой, мов з клоччя батіг (прислів'я);
– Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та... та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський);
[Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний);
б) уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не міцний.
Такий міцний, як з клоччя батіг (прислів'я);
в) який не має твердого характеру; безвольний, не здатний що-небудь вирішувати самостійно.
Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький).
БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал. (з довгими переплетеними ремінцями і звичайно коротким держаком); ПУ́ГА, КАРБА́Ч діал. (з довгими переплетеними ремінцями і коротким держаком — знаряддя пастухів). Плугатарі й погоничі кричали, ляскали батогами, поганяючи воли (І. Нечуй-Левицький); Прибіг Хома, в постолах, і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Заляскали бичі, загарцювали пильні степові хижаки (татари), що вели свою здобич (З. Тулуб); Люто свиснув гарапник, дві вогкі смуги зашипіли піною на кінських спинах (М. Стельмах); Дід свиснув малахаєм — вівці розскочились (Панас Мирний); Коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.., то наказує кучерові.. розганяти їх (телят, свиней, гусей і т. ін. на вигоні) байбарою, щоб не задавити котрогось (Григорій Тютюнник); Від світання до самого вечора я пас корову і після заходу сонця гнав її додому, бахкаючи довжелезною, просмоленою зміюватою пугою, виплетеною власними руками (О. Копиленко); Ніжне дівча.. брало.. гнучкий плетений з ременя карбач (І. Ле). — Пор. канчу́к.
КАНЧУ́К (батіг із сплетених ременів з коротким пужалном), НАГА́Й, НАГА́ЙКА, ТРІПА́ЧКА розм.; ТРІЙЧА́ТКА розм. (з трьома хвостами); ДРОТЯ́НКА (з дроту). Він оперезав коня канчуком, і кінь враз вихопився вчвал (Л. Смілянський); У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять. Осаули з нагаями На панщину гонять (пісня); Вася передав йому свою польову сумку з ротними списками, коня і товсту плетену нагайку (О. Гончар); На крик влетів до казні капрал з тріпачкою в руці (І. Франко); Ці незрозумілі слова — кажуть, піп такими в церкві службу править — підкріплювалися трійчаткою, триремінним батіжком (О. Іваненко); Над головою йому.. засвистіла дротянка... Вона оперезала все тіло болючими, нестерпними голками (Г. Косинка). — Пор. 1. баті́г.
ОГУ́ДИНА збірн. (стебла виткої або сланкої рослини — перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУД діал.; ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Розгортала шорстке листя огудини, пов'ялої од спеки, й огірки в пелену кидала... (А. Головко); З городів тягнуло терпкими димами — то там, то сям палили прив'ялі бур'яни та огудиння (М. Олійник); На баштані під лісом дощ прибив гудиння, а омиті дощем кавуни виблискували, як викупані діти (В. Земляк); Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); За корчмою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (С. Васильченко). — Пор. бади́лля.
I
арапій, арапник, байбара, батіжок, батожище, батура, батюга, батожисько, батожище, батурмен, бич, ванда, висвищака (жарт.), гарапа, гарапій, гарапник, гарапничок, джигуха, дротянка (нагайка), жигуха (тонкий батіг), камча, камчук, канчабура (довгий батіг), канчук, карбач, карбун, кнут, кусачка (нагайка), куцка (т.с.), лулускавка, лускавка, лутина, ляска, ляскавка, малахай, малахайка, нагаєчка, нагай, нагайка, нагайка-канча, нагаяка, поганяйло, поганялка, поганяло, поганяльник, поганяльничок, пуга, пугавій, ременнак (діал.), сваргій, сергій ("Ох, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати!"), тріпачка (канчук), файда, фанда, хвайда, хванда, хлист (батіг для верхової їзди), хлистик
II
див. стебло
-тога, ч.
1) Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга.
2) Пліть (у 2 знач.).
3) Стебло виткої або сланкої рослини; огудина.
••
Петрові батоги мн. (одн. петрів батіг) — багаторічна трав'яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кави; цикорій.
баті́г
[бат’іг]
-тога, м. (на) -тоуз'і, мн. -тоги, -тоуг'іў
1) whip, lash
бити батогом, батожити — to whip
2) бот. creeping (twining) stem, bine, vine
На батозі далеко не поїдеш.
Погрозами та биттям багато не досягнеш.
【阳】 鞭子
Канчук
пуга
Баті́г, -тога́; -тоги́, -гі́в
Piska
Pisk
Pisk