-ї, ж.
1) біол. Спрощення будови й функцій організмів внаслідок зміни умов існування.
2) Поступове погіршання, втрата якихось якостей, властивостей; занепад, виродження.
••
Алкогольна деградація — деградація особи, що виникає внаслідок хронічного алкоголізму.
Деградація особистості — втрата особистістю своїх властивостей, а також збіднення здібностей особистості.
Онтогенетична деградація — спрощення організму на кінцевих стадіях розвитку.
Філогенетична деградація — спрощення будови потомків порівняно з організацією їхніх предків.
ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо). Занепад натурального господарства; Депресія в економіці; Панська ж земля зоставалася неорана, несіяна.. Страшенною пустинею все те оддавало, розором та занепадом одгонило. І справді, то був занепадок (Панас Мирний); Освітлюємо всі питання, ..рішуче боремося з настроями підупаду (В. Еллан).
деграда́ція
[деградац'ійа]
-йі, ор. -йеійу
[dehradacja]
ж.
degradacja
【阴】 逐步恶化, 退化; 下降; 衰落, 衰减
Degradering
Degradasjon
Degradering
Degradation