ОБЛІПИ́ХА, и, ж.
1. Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець.
Ягоди обліпихи кисло-солодкі на смак, багаті на вітаміни (з наук.-попул. літ.).
2. збірн. Ягоди цієі рослини.
На Уралі розроблено метод кількісного визначення вітаміну К не тільки у фруктах, але і в обліписі, чорній смородині і горобині (з газ.).
Колючий декоративний кущ родини маслинкових, поширений у Євразії; листки ланцетоподібні, квітки жовті; плоди оранжеві, з великим вмістом вітаміну С та ін. вітамінів; культивують у парках, садах; використовують у харчовій промисловості та медицині.
ПЛОХО́ВНИК (чагарникова лікарська рослина), ОБЛІПИ́ХА, ЩЕЦЬ, ВЕРБОТЕ́РЕН. Грінду — піщані коси в плавнях — заростають миртом, плоховником, вільшиною (М. Чабанівський); Олію з обліпихи вважають майже панацеєю (з журналу).
-и, ж.
1) Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець.
2) збірн. Ягоди цієї рослини.
[oblipyha]
ж.
rokitnik бот.
обліпи́ха
[обл'іпиха]
-хие, д. і м. -ис'і
бот.
sea buckthorn
Havtorn
Tindved
Havtorn