О́Б’ЯВ

О́Б’ЯВ, у, ч., рідко. Те само, що ви́яв. Першим виразним об’явом нового напряму в нашій літературі була збірка поезій Василя Пачовського "Розсипані перли" (Фр., XVI, 1955, 372); Грубі вибрики о. Василя Раїса приймала за об’яв енергії та непохитної волі (Коцюб., І, 1955, 331); Різні паси та гвинти.. Мав [Сашко] за об’яви красоти, Святого виповнені змісту (Рильський, Поеми, 1957, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 609.