КРАЙКА

КРА́ЙКА, и, ж.

1. Те саме, що кро́мка 1.

Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Ю. Яновський);

Раптом один з горобців, найменший від усіх, худий і дуже жвавий, зупинився біля самої морської крайки, за якийсь сантиметр від тієї лінії, якої сягав невеликий морський прибій (В. Бичко);

Ти майнула i зникла – тодi, у дитинствi, а тепер повернулася фантомом, вiдбитком слiду на пiску бiля самої крайки берега (І. Роздобудько);

* Образно. Останнім крайком свідомості Местиша почув багатократний тріск (І. Білик);

// Крайня лінія чогось; край (у 1 знач.).

Вийде [мала людина] із бур'янів на поле, як Кармелюк із лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами (С. Васильченко);

Ми втрьох ліземо вгору до крайки лісу (Любко Дереш);

// Гостра смужка леза.

Різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи рубаючи його (із журн.).

2. техн. Поздовжній край (див. край¹ 1) дерев'яної дошки, листа (див. лист² 1) металу, фанери і т. ін., оброблений певним способом.

У меблевій промисловості освоїли нові технології оброблення деревини, виготовлення дощок необхідної товщини й крайки (із журн.).

3. Те саме, що пруг 2.

Непідрублену крайку завіси тріпало .. вітром (Ю. Смолич);

Ні ратища, ні лука,– тільки й зброї, Що біля крайки вузької висить Сокира гостра, що як дзвін дзвенить (М. Рильський).

4. заст. Жіночий пояс із грубої (переважно вовняної) кольорової пряжі.

Ось підвелася одна молодиця.., підперезана червоною крайкою (Панас Мирний);

Гандзя була лише в одній сорочині, .. підперезаній .. крайкою (І. Франко);

Підбігає друга [жінка], в запасці, червоною крайкою підперезана (Остап Вишня);

До діда й Максима поволі в святешній, підперезаній крайкою запасці підходить баба Ганна (М. Стельмах);

Любили ми бігати на Ринок і дивитися на гуцулів у чорних капелюхах, обв'язаних крайками, в грубих полотняних портках (Ю. Винничук).

I. КРАЙ (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), КІНЕ́ЦЬ, КРА́ЙКА розм., ЗАКРА́ЙОК розм., ЗАКРА́ЇНА розм., ПРУГ розм., ПРУЖО́К розм., РУБЕ́ЦЬ розм., О́КРАЙ заст., ОКРА́ЙОК заст., ОКРА́ЄЦЬ заст., ПРИКОНЕ́ЧЧЯ діал. Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз (М. Коцюбинський); В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері (І. Нечуй-Левицький); Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Ю. Яновський); На закрайках дахів разками намиста висіли скляні краплі туману (П. Панч); Здіймалися до неба коричневі, закам'янілі після зламу закраїни дупла (П. Загребельний); Віталій поліз через високий кам'яний мур з битим склом на прузі (Ю. Смолич); Киплячій воді стало тісно в казані, вона витісняла геть піну, полилась через пружок просто в жар (Ю. Збанацький); Зворушення її було таке велике, що вона, втерявши сили, трохи була не урвалась з муру, коли б завчасу не вхопилась руками за високий рубець башти (М. Старицький); Йде смерть, схиляючись до тих, Що, поранені, при окраях доріг, Лежать у варті (М. Бажан); З-за Долу поволі піднімалась темна, з сивими окрайками хмара (П. Колесник); У протоці тісній проривається море шалене І відділя острівне приконеччя і край Італійський (М. Зеров).

ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. (широкий шкіряний зі сховком для грошей); КРА́ЙКА заст. (жіночий, сплетений з грубої пряжі). На йому синя чумарка, підперезана каламайковим поясом (Панас Мирний); На ньому була справжня форма військового моряка. Кльош, фланелька з синім, смугастим коміром, чорний пасок з блискучою бляхою і безкозирка (В. Кучер); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду... (О. Досвітній); Білий поясок щільно облягав її тонкий стан (В. Минко); А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня (пісня); Схопився, одягнув шинелю, кинув через поперек ремінний опасок, а той опасок туго обійняв юнацьке тіло (І. Чендей); Арсень ще раз оглянув на собі одяг, тугіше підтяг ремінь (Д. Ткач); Підвожусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник).

Різновид пояса в укр. народному одязі; чоловічий вузький або широкий, вовняний, кольоровий, переважно червоний; у жіночому одязі к. — тканий пояс та різнокольорові шнурочки для обшиття спідниць заміжніх жінок у лемків.

[krajka]

ж.

krajka

див. пояс

Абза